Відшуміли травневі переможні дні 70-ої річниці Перемоги над фашизмом у Другій світовій війні 1939-1941 років. Уся світова європейська спільнота віддала належну роль одному із найважливіших учасників страшної трагедії XX століття, - українському народу-визволителю від коричневої чуми. І ніякі сьогоднішні історичні та політичні перегляди минувшини не можуть змінити свідомість тих, хто залишився сьогодні живим, хто здобув мир і щасливе життя, зменшити роль і місце українця в цій війні. Їх залишається, рахунок уже йде на десятки, хто виніс на своїх плечах всі смертельні жахіття війни…
Міська влада напередодні славної дати провела десятки заходів, приурочених ветеранам війни: відвідини вдома; вітання по організаціях; проведено зустрічі з учнівською молоддю в музеї ім. А. Худякової; пройшли святкові урочистості та концерти; городян пригощали солдатською кашею; була організована тематична фотовиставка; виставка моделей військової техніки «На крилах Перемоги»; урочисте покладання квітів і вінків до всіх братських могил і військових кладовищ міста на знак світлої пам`яті та шани по загиблим, хто ціною свого життя приніс нашому народу мирне життя.
8 травня урочистості з нагоди 70-річчя Перемоги відбулися і Марто-Іванівській ЗОШ I-II ступенів. Акція «Пам`ятаємо – перемагаємо» проведена учнівським колективом школи, ще раз нагадала нам усім про роль і місце України в перемозі над фашизмом. Діти свято шанують подвиги своїх прадідів, котрі принесли світу мир і чисте небо над головою…
Ніхто не забутий, ніщо не забуто. Цими словами живе покоління тих, хто виріс у мирі і злагоді, хто з розповідей батьків, покалічених фізично і душевно ветеранів ВВв, хто знає який ад їм прийшлося пережити, - говорить депутат міської ради Ольга Бондар,- той ніколи не забуде їх подвиг і мужність в ім`я перемоги над фашизмом, в ім`я миру.
- Ольго Михайлівно, Ви депутат від Звенигородки та Марто-Іванівки. Ще 10 років тому там була потужна ветеранська організація ветеранів війни…
- На превеликий жаль, вік, рани війни беруть своє. З кожним роком, а вірніше рахунок уже йде на дні і місяці, - ветеранів війни залишається все менше-і -менше.У тій страшній війні кожна шоста родина українського народу втратила когось із рідних. По моїй сільській раді їх залишилося всього 6 ветеранів війни та учасників бойових дій. Мені б хотілося назвати їх поіменно:
М.В. Півненко – сапер, інвалід першої групи,дійшов з боями до Берліна, нагороджений двома медалями «За відвагу», орденом Червоної Зірки та двома орденами Великої Вітчизняної війни. Прикутий до ліжка 90- річний ветеран подякував за увагу і піклування, бо ще кілька тижнів тому, він ще ходив...
М.Н.Огуренко, проживав у Головківці, під час окупації вкрав гвинтівку в поліцая, перейшов лінію фронту і влився в 285-й стрілецький полк. Дійшов з боями до Кіровограда, під час звільнення якого отримав тяжкі поранення передпліччя та ноги. Довго лікувався. Після війни працював директором Звенигородської школи, за його ініціативи і намагань, була збудована нова школа.
М.А.Тютюнник, пішов воювати з грудня 1943 року після звільнення рідного села. Воював в окремому спеціальному 67- му мотоциклетному полку, який виконував особливі мобільні швидкісні операції та завдання по знищенню ворожих командних пунктів. Відзначений медаллю «За відвагу» та орденом Великої Вітчизняної війни.
Б.Я. Таранов, призваний у квітні 1945 року до 27- ої окремої гвардійської дивізії. І за той місяць побачив, що таке війна і смерть побратимів. По війні працював інженером, начальником дільниці на шахтах м.Олександрія. Родом з Луганщини, але все життя по війні проживає в Звенигородці.
Вітаючи кожного з ветеранів депутат О.Бондар передала сердечні привітання та Подяки від міського голови С.К.Цапюка та від себе особисто. Сільрада зі свого боку також привітала матеріальною допомогою та квітами ветеранів-земляків.
В Марто-Іванівці проживають учасники війни І.П.Федоренко і Д.М.Алексєєва. Це останні живі свідки найстрашнішої, найтрагічнішої війни минулого століття. Друга світова війна принесла горе і страждання в кожну українську родину, наш народ вистояв і приніс світу мирне життя. Нам сьогодні треба свято шанувати пам'ять по загиблих, по живих, хто у страшній борні здобув Перемогу над лютим ворогом – фашизмом.
- Ви, як депутат, яку участь прийняли в святкуванні 70- річчя Перемоги?
- Перш за все наше підприємство разом з іншими підприємствами міста, за якими закріплені всі військові кладовища, братські могли та пам’ятники ВВв приведені в належний стан ( відремонтовані, пофарбовані, висаджені квіти). Я прийняла участь у заходах, що організовані були міським головою С.К.Цапюком, який наголосив, що це свято особливе, що треба, щоб живі ветерани постійно відчували, що їх держава і місцева влада не забувають. Входила в оргкомітет по підготовці та проведенні святкування річниці Перемоги. Жоден ветеран ВВв не залишився в ці дні поза уваги влади. Особисто, від імені депутата міської ради і людини, хто свято шанує подвиг своїх батьків, привітала всіх 6-х ветеранів війни по своєму виборчому округу, вручивши квіти, листівки і посильну матеріальну допомогу. Таку традицію сповідую кілька років поспіль.
І.Григор`єв (газета "Вільне Слово")
|