Надія Лінкевіч, олександрійка, після закінчення Харківського інституту радіоелектроніки, за спеціальністю економіст. 10 років пропрацювала  соціальним працівником в  міському територіальному  центрі соціального обслуговування непрацездатних громадян.  Сьогодні вона знана в місті як керівник гуртка східних танців "Надіна"  та майстер-художник з розпису тіла хною (мехенді).

- Так склалося в житті, що кілька років тому я прийшла займатися східними танцями. Думала, що це буде хобі, а виявилося, що сьогодні східними танцями займаюся професійно. Цього року при ЦЮДТ відкрито гурток зі східних танців - "Надіна". Веду 3 групи діток – всього 46 дівчаток, які з юних літ формують в собі внутрішню гармонію тіла, відчуття сплести музику і рухи, перетворивши їх в мистецтво, - розпочала свою розповідь Надія. – Урок складається з 4-х частин. Велику увагу приділяю імпровізації  з вивченням елементів створювати танцювальні зв’язки.  Ми навчаємо наших дівчаток розуміти  музичну грамоту.

- Надію, але це ж оголені частини тіла… У нас це заборонено?
 - Я не розумію  механічних  вправ в тренажерному  залі, якщо це не професійний спорт.  А  бально-спортивні  танці, що  не оголені там частини тіла, коли в різних вправах відкриваються  жіночі принади?! Східні танці навпаки формують жіночність, витонченість тіла, його єдність з душею. Це культура в одязі, це не шкодить здоров`ю, бо не треба займатися розтяжками, шпагатом, що може привести до травм… На День 8 березня ми провели танцювальний фестиваль в Олександрії. 4 студії зі східних танців показали своє мистецтво, що викликало велику зацікавленість у глядачів.  Сьогодні східні танці  мають велику популярність. У мене в групах є дівчатка  чиї мами також  займаються  східними танцями, привівши  потім і своїх діток та онуків. Вони розуміють, що вкладаючи в свою роботу емоційність,  пластику, культуру  рухів і вправ - вони люблять те, що вони роблять від душі. Це танці серця і душі. Ми займаємо  активну  позицію в житті міста і не тільки. Приймали участь в різноманітних конкурсах і фестивалях зі східних танців у Кривому  Розі, Кропивницькому, Києві. Я являюсь суддею зі східних танців, закінчивши відповідні курси. Це і висока культура  одягу, коли дітки самі разом зі мною чи батьками готують костюми, прикрашаючи їх різноманітними прикрасами. Наприклад, мій гардероб  сьогодні налічує понад 10 індивідуальних нарядів, які я сама розробила і  художньо прикрасила бісером, сережками, монетами …
- Як виникла ідея зайнятися художнім мистецтвом розпису хною оголених частин тіла? 
- Розпис хною (мехенді)  – це порівняно швидкий, безболісний і найбезпечніший спосіб нанесення тимчасового татуювання. Відтепер цей вид художнього мистецтва широко розповсюджений в усьому світі, особливо в Індії та країнах сходу. Є у мехенді й інше призначення — захист. В орнаментах та образах зашифровані символи, які повинні відлякувати злих духів і притягати до молодої пари увагу та прихильність добрих божеств, які обіцяють багатство та багатодітність новій родині. Це оберіг, талісман, естетична прикраса, якщо  вкладати в малюнок глибинний смисл. Я використовую український орнамент з квітками, візерунками, різними значками, завитушками. Коли мені нанесли  узор на руку, це  сподобалося, зрозуміла, що зможу сама так творити.  Мехенді – це як порятунок  від татуювання, що залишається  назавжди. Розпис хною – тимчасовий розпис. Якось до мене прийшов один молодик, щоб я  йому намалювала дракона на плечі. А через два тижні він прийшов і  сказав, що він налюбувався, що він вдячний, бо відмовиться  від татуювання, щоб не зашкодити своєму тілу. Хна не шкодить шкірі, не залишає побічних алергічних дій, хна – має цілющі  властивості. Паста хни природна, без хімічних домішок. Малюнок проявляється за кілька днів і має колір від помаранчевого до шоколадного. Змивається дуже просто, а сама сходить за два тижні не залишаючи жодних слідів.

Малюнки можуть прикрашати будь - яку частину тіла, що приваблює оточуюючих, а також  замаскувати певні вади шкіри (шрами). 

Надія Лінкевіч являється членом «Спілки митців Олександрійщини». Вона активно приймає участь у всіх заходах місцевого характеру. Зокрема, на День  прапора, День вишиванок, на «Серпневому зорепаді» вона власноруч  виготовила та дарувала бантики з українською символікою.

І.Мельник