Вчений, для мене особисто, це – людина, котра досягла значних успіхів у відповідній галузі науки, що грунтується  на глибоких вивченнях, дослідженнях, співставляннях, порівняннях та висновках, що дають новизну відкриття, пізнання великого, цікавого і потрібного суспільству.

Мій співрозмовник кандидат філологічних наук, олександрійка В.М.Чернецька, яка пройшла шлях від педучилища, університету,  і до - аспірантури, та кілька років тому вдало захистила дисертацію на звання кандидата філологічних наук. Тема дисертації «В.Винниченко: літературознавчий та психоавтобіографічний дискурс» (дослідження). Вікторія Миколаївна  обрала глибоке дослідження творчості «Щоденників» В.Винниченка, які він писав протягом майже всього свого літературного життя  (1911-1951 рр.), що надзвичайно є актуальними, потрібними нашому сьогоденні, бо в них говориться, досліджується все, що стосується людини…

- Охопити повністю велич В.К.Винниченка неможливо. Він безмежний  в своїй літературній спадщині, що має велике значення для духовного становлення особистості і не тільки. Він політик, філософ, художник, критик...  Мій  науковий  керівник,  професор філології С.Михида, як ніхто інший,  найяскравіше дав характеристику В.К.Винниченку: «у своїх «Щоденниках»  В .Винниченко  показав людям, що таке життя людини, її психічний, емоційний та  фізіологічний стан, філософські роздуми, політичні прогнози  й культурологічні пророцтва,  його замальовки, етюди,  ескізи до майбутніх творів, вербальні портрети знайомих жінок і чоловіків, фантастичні візії й найкатегоричніші й часто безапеляційні оцінки близького і далекого оточення – і все це через призму прискіпливості, відвертості й щирості, відкритості й розкутості, майже неприйнятних  для сучасників і з застереженням зустрінутих нащадків».  
-  Днями вийшла в світ Ваша нова літературно-дослідницька праця.
- Дослідження  творчості В.К.Винниченка – це той вічний пласт, який ще десятиліттями, а, можливо, і століттями буде недосяжним у його повному вивченні, аналізі, наскільки він багатющий, потрібний нашому сьогоденню, суспільству, бо він розкриває внутрішні переживання за долю людини, країни… У цьому році світова громадськість відзначила 26 липня 135-річчя В.К.Винниченка. Тому,  моя чергова  монографія «Володимир Винниченко: нотатник епохи» присвячена цій даті і продовженню вивченню  двох дискурсів «Щоденника»: літературознавчого і психоавтобіографічного. Розкрити їх сутність, показати автора,  як людину, що все це переживає, вкладаючи думки і погляди в літературу, в пошуки відповідей на питання часу, осмислення і пророцтва, новий, сміливий підхід  до суспільного життя, змінити суспільстство – це та мала частинка великого В.К.Винниченка, актуальність творчості якого невпинно зростає. Він  вічний щодо досліджень його літературних праць, він дає нам нове людини осибистості, людини -творця  великого і потрібного.   

- Літературно-мистецька спадщина нашого земляка-кіровоградця (вірніше єлисаветградця, - авт.)  В.К.Винниченка визнана світовою спільнотою, але і досі ми точно не знаємо скільки  видано томів його праць.  

- Багатюща за змістом і важливістю спадщина лише одного «Щоденника» складає 16 томів, не рахуючи його романів, п’єс, творів, оповідань, замальовок, етюдів...   Всі вони упорядковані  Г. Костюком (за кордоном), а видано всього 4 томи. Тому, відкривати В.К.Винниченка перед широким загалом  української читацької публіки  ми починаємо тільки відтепер. Його твори сучасні і зарані. Він прожив нелегку, я би сказала,  каторжну тяжку боротьбу за своє існування - життя. У двох з жінкою вони тяжко працювали в своєму саду, на городі, заробляючи на хліб, бо частіше його твори не друкувалися, хоча мали успіх серед читача. Майже щоденно він робив записи, іноді навіть по кілька разів на день.  Про себе він так говорив: «я абсолютно себе не знаю. В мені, здається, сидить з десяток людей цілком різних»,-підкреслила Вікторія Чернецька.  

 Я тримаю в руках  подарунки від В.Чернецької - кілька книг із серії  «Стилет і стилос трьох степовиків» - видання, котре розкриває величезну спадщину літературознавчої, дослідницької праці трьох наших видатних земляків творців великого слова, філософів, творців нової  України, котрі стали  продовжувачами  Великого Т. Шевченка - В. Винниченко, Є. Маланюк та Я.Славутич. Солідне видання, яке вийшло у світ аз останні роки із 8- ми книг, присвячене  лише дослідженню творчості В.Винниченка, плюс путівник, окремі монографії цієї серії науковців з Кіровограда. Серед  них  і нова наукова праця В.Чернецької  «Володимир Винниченко: нотатник епохи». Ці томи - літературознавчий  доробок В. Панченка, С.Присажнюк,  Т.Яровенко, С.Михиди  та інших науковців, що досліджують літературне життя В.К.Винниченка.

Читайте В.К.Винниченка, читайте про В.К.Винниченка, бо він дає те, що ніхто інший не зміг так сказати в своїх творах,  в критиці, в характеристиках людей, в їх відношенні до суспільного життя, коли треба мати свою чітку позицію і тверду думку. Він показав правду відносин людини до влади, до політики, до художнього малюнку, до стосунків між чоловіком і жінкою, і багато  такого, що треба особисто переосмислити, прочитавши Винниченка та його дослідників творчості. 

І.Мельник