Кому немає чого робити – він находить собі тему, щоб її мусувати, «роздмухувати» те, чого виїденого яйця не варте. Здається, що хтось починає «набирати» таким чином політичні бали перед місцевими виборами. Чи не зарано? І на чому «заробляють» -  на святому, використовуючи живих проти мертвих. Кісткою в горлі деяким мешканцям вул. Курчатова, домоволодіння  яких щільно наблизились до кладовища, стало улаштування його парканом. Для одних людей: це не комфортність, що приводить до нервового збудження, відчуття трагічності і пригніченості – і це факт, доведений наукою (з етичної точки зору не розумію, як можна звикнути до того, до чого неможливо психологічно і морально звикнути,- авт.). Кладовище, надгробні пам’ятники гнітять людину, хоче вона цього чи ні, якщо ще й жити поряд, через дорогу за кілька десятків метрів від місця захоронення мертвих… 

  Та для деяких мешканців Новопилипівського мікрорайону цвинтар дає свої вигоди  - особистий зиск. Підбурені кількома зацікавленими особами, щоб був вільний проїзд до їх осель через цвинтар, щоб зручно було вивезти на територію кладовища сміття, щоб все було в ажурі, люди пішли за підбурювачами. А тут влада зі своїм парканом нагодилася. Що їй нічого іншого немає чого робити - більш важливого? Є і робить міська влада важливе і потрібне для благоустрою міста, для покращення проживання в ньому олександрійців: ремонтує дороги, тротуари і дворової  території, школи, дитсадки і лікарні, забезпечує лікарні медобладнанням, наповнює міський бюджет, щоб місто жило. І усіма цим оновленням користуються і мешканці даного мікрорайону.         

Ми звернулися до директора  КП «Ритуал» Ольги Михайлівни Бондар, щоб вона роз’яснила суть конфлікту: кому заважає паркан?

 - Паркан заважає тим, хто виносить сміття зі своїх дворів на територію цвинтаря, хто займається викраденням металевих огорож. КП «Ритуал»  у своїй роботі дотримується «Закону про поховання»  та Наказом Держкомітету України з житлово-комунального господарства від 03.03.1995 р., де чітко вказано про порядок поховання, утримання кладовищ і організацію ритуального обслуговування в населених пунктах України.  У розділі «Улаштування кладовищ» п.3.5.4  вимагає: «вся територія кладовища повинна бути оточена огорожею. Кладовища  в  містах  здебільшого  повинні мати довговічну огорожу висотою не нижче 2 м.
- Існують конкретні межі відступу поховання від житлової зони? 

- Кладовища повинні бути розміщені в приміській зоні міських поселень і поблизу місць розташування сіл. Санітарно-захисна зона від території кладовища традиційного поховання і крематорію до житлових і громадських будівель, зон відпочинку, а також колективних садів та городів повинна бути не меншою 300 м (Державні санітарні правила № 379/1404,1999 р.). Новопилипівське кладовище здано в експлуатацію в 1947 році. В 1997 р. відбулися останні офіційні поховання, але, попри заборону, сьогодні кладовище дійшло впритул до садиб.    

- Скільки буде конкретно витрачено коштів з міської казни на улаштування паркану  по периметру цвинтаря?
- На виконання  правила по улаштуванню кладовищ (обов’язкове встановлення огорожі), як керівник ритуальних послуг, мною був поданий відповідний лист в комітет по містобудуванню на виділення депутатами міської ради коштів з благоустрою даного кладовища в розмірі 75 тис. грн. Сума в 350 тис. грн. надумана і не відповідає дійсності. Паркан перш за все стане психологічним спокоєм для мешканців прилеглої вулиці, а по друге – не дасть змогу розширюватися кладовищу у бік дороги, товариства садівників та прилеглої вулиці, і по-третє – не засмічувати цвинтар. Не треба хвилюватись: прохід до дачних ділянок, проїзд та прохід до кладовища буде доступним мешканцям прилеглої вулиці.

  Свій коментар з надуманої проблеми дав міський голова С.К.Цапюк:

- Мене здивувала позиція  кількох мешканців вул. Курчатова, які проти  облаштування новопилипівського кладовища  парканом. Я мав зустріч з цими людьми. Моя думка щодо їх відмови криється в тому, що ті, хто проти добре влаштувались:  під`їзди до своїх будинків з різних сторін, поряд несанкціоновані сміттєзвалища, утворені мешканцями прилеглих будинків, що захарастили територію померлих. Навесні працівниками органів місцевої влади протягом кількох днів було вивезено 80 машин сміття з мікрорайону Новопилипівський. Жоден житель так званої Бадини  не вийшов на суботники  - прибрати після своєї життєдіяльності. А коли ми розчистили території від сміттєзвалищ відразу знайшлися господарі на ділянки – засадили городи. Влада не проти цього, але треба узаконити земельні відносини – передати в оренду. Тому працівникам земельних ресурсів, управлінню економіки, УЖКГ даю доручення: пройтися приватним сектором – відвідати кожне домоволодіння, і опитати яким чином, і куди вивозиться сміття з кожного подвір`я. Запитую в мешканців: куди утилізується сміття з ваших дворів, чи підписані угоди на його вивіз? Мовчать! Їх це не цікавить. А поряд за якихось 300- 400 м все загажено сміттям з приватного сектору. Що буде через кілька років з прилеглою територією, якщо не зупинити це свавілля мешканців!? Можна лише уявити, де поряд ще знаходиться садівниче товариство. Далі, ховають померлих (підпоховання) мешканці в більшості з даного мікрорайону. Звісно, що через кілька років за таких темпів відстань до будинків скоротиться в рази. Про це мовчать. Це їх не переймає. А станеться так, що санітарно-гігієнічні норми не дозволять користуватися водою зі свердловин… Виходить, що треба боятися  і мертвих, і живих. Одні несуть у собі загрозу хвороб (через трупні яди, - авт.), інші - сьогодні підбурюють людей на провокаційні акції протистояння. Ніхто не задумується, і не ставить питання: чому інші жителі повинні дихати відходами життєдіяльності мешканців прилеглих вулиць, які довкілля перетворюють у несанкціоноване сміттєзвалище, що несе в собі небезпеку здоров`ю людини?  Паркан зупинить тих, хто сьогодні вважає, що вони мають «право» на територію цвинтаря, що стала прохідним двором і звалищем непотребу.         

  Відступ у недавнє минуле. Років ще 15 тому до редакції газети «Олександрійські відомості» зверталися мешканці ж цієї вулиці (за плином часу не можу згадати прізвищ,- авт.), але мешканці говорили, що деякі мешканці біля своїх дворів зробили автостоянку вантажних автомобілів, що поряд з могилами покійників. Просили також, щоб було заборонено поховання, а залишити лише підпоховання, бо могили щорічно все більше - підходять до садиб мешканців вулиці Курчатова. Скаржилися, що квартальний на цьому спекулює, маючи зиск, і просили через газету, щоб влада відгородила кладовище від вулиці забором, бо діти бояться виходити ввечері  в двір, а взимку повертатися зі школи. На той час, коли тільки почали виплачувати зарплатню та пенсії, коли в бюджеті були одні «дірки від бублика», коли на ці роки приходився  пік смертності в місті, зрозуміло, що коштів на паркан не було в міській казні…

 Сьогодні, коли місто оновлюється, набуває того, до чого ми всі сьогодні прагнемо, до чого кличе  влада всіх рівнів, і це правильно - до європейськості, знаходяться політики, кому добрі починання завжди будуть маренням, бо зміни на краще їх бісять. Згадую нещодавні політичні баталії, коли одна із партій взяла за головну ідею свого «авторитету» такий постулат-догму: чим гірше в країні, тим їх політичній силі краще». І знаєте, де зараз та партія – вона  «канула в літа» - заборонена. Можливо, і цих представників – «поборників» по захисту прав людей з вулиці Курчатова, хто ховається за спинами використаних  людей в своїх політичних амбіціях, чекає подібне, коли люди добре в усьому розберуться. І не треба спекулювати на горі людей, що «поховання відбуваються щоденно». Не будуть новопилипівчани ховати своїх рідних на іншому цвинтарі – це факт. На мить, не дай Боже, в уяві змоделювати таку собі ситуацію: влада суворо заборонила робити підпоховання померлих з Новопилипівки. Чого можна очікувати тоді?  Безумовно, не такого «протистояння», яке викликало встановлення  законного паркану… То ж варто задуматися: чи той обрали шлях «борці за народ», щоб сьогодні робити наругу над  пам`яттю тих, кого вже немає з нами. Треба віддати належну шану і повагу померлим, щоб наші кладовища не перетворилися в сміттєзвалища від невігластва деяких мешканців Новопилипівки.   
 

І.Григор`єв