16-17-19-го листопада в малій залі міської ради відбулося засідання робочої групи  з реалізації положень З У «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського)тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки. Під головуванням  керуючого справами  виконавчого комітету В.Чеботарьова (дякувати голові, що він толерантно, виважено і грунтовно підходив до перейменувань вулиць, відчувається професія історика, - авт.) та 25 членів  ради було опрацьовано та запропоновано до зміни понад 90  топонімічних назв мікрорайонів, вулиць, площ, бульварів Олександрії, чиї назви пов’язані з іменами комуністичних діячів,чиї імена засуджено новою ідеологією декомунізації. .

У мене залишилось двояке відчуття:  з одного боку склалося враження дежавю, коли подібне щось ми вже проходили (пережили )  в минулому житті – зміна назв вулиць, площ, провулків.., а з іншого – пережив враження жемавю, - коли,здається, що подібного ніколи не було, і подібна акція – це  крок до утвердження історичної справедливості, коли більшості вулицям треба повернути їх колишні дореволюційні назви.  

У нашому місті з огляду історичних назв вулиць, площ…, що по кілька разів перейменовувалися за останні 90 років,  в угоду  влади минувшини, так і не відбулося переоцінки історичних цінностей.  З одного боку фарс, а з іншого драма сьогодення з яким треба змиритися. Закон є закон.  Дехто з  членів комісії при голосуванні, можливо на мій суб`єктивний погляд,  у багатьох випадках не розумівся за кого і за що вони голосують.  Ну якщо вже не знати, поета Д.Бєдного ( Ю.Придворова) з с.Губівка Олександрійського повіту (нині Компаніївський район), або того ж  письменника та поета Б.Нечирду, дитинство якого прийшлося на Олександрію, то доречним спитати: «Навіщо було  погоджуватись на участь в роботі комісії?». Адже це доволі серйозне питання, коли вирішується доля нової назви тієї чи іншої вулиці… за якими стоять її мешканці. І їм буде не байдуже в подальшому на якій вулиці вони будуть жити.  Багато було емоцій, а виваженості в запропонуванні  нових назв вулиць і площ було обмаль. Велика претензія до громадських організацій, котрі подали свої пропозиції  (за виключенням ГО «Відсіч» та «Козацький звичай», - авт.) мала  кількість пропозицій на перейменування вулиць. Відчувався вакуум, коли  кілька пропозицій не проходили, а на їх місце не було іншої альтернативи назв. Пішли в хід Абрикосові, Виноградні, Вишневі, Квітневі (до речі, більшість таких назв вулиць вже існує, - авт.).  

Першими були прийняті рішення з перейменування 7 мікрорайонів Олександрії з 12 наявних. Так, Ленінський запропоновано перейменувати на Центральний, Кіровський – на Покровський, Куйбишевський – на 15-ий мікрорайон, Жовтневий – на Байдаківський. Першотравневий мікрорайон пропонується залишити під цією ж назвою. З перейменуванням Чкалівського та Радянського мікрорайонів робоча група не визначилася.   

  Наступне засідання відбулося 17 листопада. На якому було змінено назви наступних  вулиць:

  вул. Комінтерна – на вул.Сергія Бульдовича;

 вул. Луначарського -  на вул.Сергія Кравченка;

Під своїми назвами залишились  вулиці героїв-краснодонців (Олега Кошового, Сергі я Тюленіна, Ульяни Громової;  Ольги Березняк – підпільниці , Лейтенанта Шмідта, Лізи Чайкіної, Першотравнева, Корнійчука);

 вул. Ленінського Комсомолу   - на   Михайла Бачинського;

Вул. Піонерську – на Іванівську;

вул. Постишева – на історичну назву Таврійська.

Другого дня члени робочої групи дали згоду на зміну наступних назв  вулиць, провулків:

Вул.  Пролетарську - на Свято-Миколаївську;

вул.  Свердлова – повернути історичну назву – Бульварна;

вул. Паризької Комуни – на вул. Отамана Григор’єва, який свого часу проживав поряд (сьогодні Чижевського, а колись Херсонська. – авт.);

вул. 40 років Жовтня – на вул. В.Сухомлинського ( м- н Перемога, поряд з педколеджем, що носить його ім`я, – авт.);

 вул. 20 років Жовтня – на Івана Чіркіна;

 вул. 70 років Жовтня – на 70 років Перемоги;

вул. Семашка – на  історичну назву Ярмаркову;

вул. Анрі Барбюса – на  історичну назву Рікову;

вул. Сакко і Ванцетті (італійські розбійники) – на  історичну назву Кам’яну;

вул. Труховської-Ванеєвої (революціонерка) - на Абрикосову;

вул.Ульянова – на Веселкову (пропозиція мешканців вулиці назвати Райдужною була);

вул. Тольятті,  на якій розташовано 2 об’єкти, учасники засідання запропонували приєднати до вул.  Героїв Сталінграду.

Душе  слушну пропозицію подав В.Іванченко, який займається краєзнавчою справою, щоб  нові назви  вулиць відповідали за своїм виглядом, охайністю і заселенням, щоб не ганьбили  нове ім`я людини, чиїм іменем названо вулицю. «Соромно буде показувати і  говорити, що замизгана вулиця буде носити ім`я видатної історичної особи, ще й земляка, - наголосив  Володимир Іванченко.     

Комісія продовжить свою роботу на наступному тижні, щоб повернути Олександрії  її історичну привабливість – повернутися до ренесансу (відродження) та дати нові ім`я назвам вулиць, провулків, площ, що будуть існувати століттями, прикрашатимуть гарними назвами, уособлюючи своєрідну, притаманну  провінційність нашого рідного міста.  

І.Мельник