Афганський день, 15-те лютого – це день, який ніколи не зітреться в пам`яті народній. Сьогоднішні афганці не стоять осторонь війни на сході.  Вони активні учасники відстоювання миру в Україні. Сьогодні афганці - активні волонтери, надають велику допомогу  військовослужбовцям, що перебувають у зоні АТО,  відстоюючи незалежність України.

Голова  громадської організації «Олександрійська районна спілка ветеранів війни в Афганістані (воїнів-інтернаціоналістів)»   Валентин Кондрескул разом зі членами спілки прийняли спільну  участь у заходах, приурочених до виводу радянських військ з Афганістану.

- Війна закінчилася давно. Ми не думали, що сьогодні наші діти будуть захищати вже нашу вільну, незалежну Україну. Ми хоронимо юне покоління, ми втрачаємо наше майбутнє. Це неможливо  усвідомити розумом, що сьогодні відбувається на Донбасі. Часто перебуваючи  в зоні АТО з гуманітарним вантажем, зустрічаючись з земляками-олександрійцями, ми щоразу переконувались, що нам ця війна не потрібна, що нам треба мир, ми -  мирний народ, там  вірять у те, що буде порозуміння, будуть встановлені непорушні кордони України. - Сьогодні наша організація, її члени, офіційно зі своїми знаменами і штандартами тут, разом з міською організацією. Ми були там, але ніколи не думали, що сьогодні вже буде інша, набагато безглуздіша і жорстокіша  громадянська війна.  Це страхіття повинно зупинитися!, - наголосив В.Кондрескул.

Олександр Мусолега, колишній афганець, житель Перемозького мікрайону, знаходячись у зоні АТО , а сьогодні на лікуванні, після контузії, говорить:  

- Я сьогодні тут разом зі своїми побратимами по Афгану О.Йоником та В.Кондрескулом, котрі сьогодні є нашими активними помічниками-волонтерами в зоні АТО.  Завдячуючи допомозі з боку «УкрАгроКому», що  постійно надає нам конче потрібну допомогу. Нам там, в аеропорту, з таким тилом – нашими друзями, набагато легше переносити бої, знаючи, що робимо справедливу справу -відстоюємо своє світле майбутнє. Хочу подякувати В.Дожджаніку, який подарував сучасний телефон – сьогодні я можу фотографувати своїх однополчан, там, що важливо у години короткого відпочинку...   
- У Сашка контузія. Перша - в Афган, ще тоді - від американських "стінгерів". Сьогодні друга - на Донбасі, від російського "граду" -  підказує О. Йоник. – Це справжній герой – «кіборг». Понад місяць – 35 днів Сашко перебував у пеклі донецького аеропорту, захищаючи нашу землю.
- Справді, говорити про ті дні дуже важко, коли поряд гинули молоді хлопчаки, котрі ще життя не спізнали сповна… Що тут розповідати – мир дається  великою ціною людських втрат.  З 350 воїнів нашого батальйону в строю залишилось 36, інші –  вантаж 200/300. Жаль і біль втрат важка. Ми відстоїмо неньку-Україну, вона буде з миром. Ми вміємо воювати, ще в грудні захопили - полонили екіпаж і ворожий танк Т-72.  Віднині у нас на озброєнні є російський новенький танк.  Через кілька днів, по завершенні лікування, відправляюсь у свою частину, до своїх хлопчаків.  Вже заскучав. Там інші поняття людських  взаємовідносин, там  інша ціна життю, там  все не так, як тут… Буде мир, бо всі цього хочуть!, - доповнив свою розповідь О.Мусолега.
 

І.Мельник