Іван Мельник, 13. 02.14, 18.20

 25 років минає з того дня коли радянські війська залишили територію Афганістану. Залишилися  в минулому  довгі 10 років жорстокої та підступної війни. Напередодні вшанування 25- річниці виводу обмеженого контингенту радянських військ з Демократичної Республіки Афганістан 12 лютого  Олександрійська районна адміністрація  на чолі з першим заступником голови С.Коренюком та головою райради М.Бойком провели урочистості з нагоди  скорботної пам’ятної дати.

   На 10 годину ранку в районному Будинку культури зібралася більшість із запрошених учасників бойових дій в Афганістані. Перший заступник голови РДА, член фракції Партії регіонів  С.Коренюк  у вітальному слові відмітив подвиг воїнів-інтернаціоналістів, котрі з честю виконали присягу  воїна – боронити і захищати народ. Він подякував усім афганцям  за їх мужність , стійкість, а головне,  що вони повернулися додому живими і здоровими. Зокрема, він підкреслив:

-          Ваш подвиг є взірцем  військово-патріотичного виховання нашої молоді, яка повинна брати з вас приклад кращих рис мужності, відповідальності і гордості за свою країну.

Хвилиною мовчання було вшановано пам'ять про загиблих воїнів, мешканців Олександрійщини.  В урочистостях взяли активну участь військовослужбовці бригади внутрішніх військ, що дислокується в Олександрії. Гімн України, виніс прапора, виконання сольних пісень офіцерами  про афганську війну, кінохроніка тих подій, змусили просльозитися  присутніх у залі. Від імені влади Почесною  грамотою райдержадміністрації відзначено Ю.І.Ремез; грамотами РДА: Т.О.Бессараб, О.І.Банул, М.І.Волков, С.В.Горобець, О.В.Лисенко, В.П.Подвиженко В.Я.Шингарьов, В.І.Близнюк (Ангола).  Понад 60 афганців отримали нагороду – ювілейну медаль з нагоди 25-річчя виводу радянських військ з Афганістану.

Перед ветеранами афганської війни виступив і голова новоутвореної районної спілки воїнів-інтернаціоналістів - солдатів Афганістану В.Кондрескул, який наголосив на ролі  радянських військ   в афганській війні, яка стримала імперіалістичні зазіхання США на переділ світу.

-          Минуло 25 років з того дня, але і досі перед очима стоять ті страшні часи, коли з боїв поверталися не всі. Рани і смерть товаришів, яким було не більше 18- 19 років, назавжди  травмувала молоді душі солдат. Низький уклін батькам загиблих воїнів, які з честю виконали свій священний обов`язок перед Вітчизною.  Вони назавжди будуть у нашій  пам`яті.  Нехай ніколи  більше не повториться в нашій історії  подібне.  

  З вітальним словом до побратимів-афганців звернувся О.О.Йоник, якому довелося   провести в Афганістані  з 1983 по 1985 роки. Водій вантажного автомобіля  2 роки під свист куль і гранотометів перевозив вантажі гарячими афганськими дорогами  смерті:

-          Приємно, що ми сьогодні тут зібралися такою великою аудиторією, побачили один одного. Добре, що  маємо вже свою районну організацію воїнів-інтернаціоналістів, що дасть можливість нам згуртуватися і більше надавати допомогу тим, хто її сьогодні вже потребує. Не всі змогли прибути на свято. Рани… хвороби. Як добре, хлопці, що разом. Є що згадати, є що розповісти, щоб таке більше не повторилося в історії людства.  Поряд зі мною знаходиться кавалер двох бойових нагород – «Медалей  за відвагу» Геннадій Соколенко. Він мій земляк з Новоукраїнського району. Там ми призивались, а після Афганістану стали проживати на Олександрійщині. Геннадій – у Войнівці,  я в - Головківкі. Йому довелося, справді, пройти пекло жорстоких боїв, бо він служив  в десантно-штурмовій маневреній групі, яка була задіяна для ударів по ворогу в важкодоступній для бронетехніки гірській  місцевості, та як оперативний підрозділ підкріплення. Чисельність ДШМГ складала до 50 воїнів з посиленим озброєнням. Ті грізні 1986-1988 роки ніколи не зітруться в його пам`яті.  Сам же Геннадій, бачачи, що йому важко про це згадувати, висловився коротко: «Одним словом ДШМГ. Всього було…  Втратив багатьох друзів… Добре, що ця проклята війна скінчилася, і ми живі, радий цій зустрічі …»

Як добре, що сьогодні всі афганці мають роботу, вони приймають участь у військо-патріотичному вихованні учнівської  молоді, а з створенням  районної спілки воїнів-інтернаціоналістів статус  і роль ветерана-інтернаціоналіста значно зросте.

Як сказав полковник у відставці, розвідник, який ще задовго до початку війни вже перебував в Афганістані, Б.Бугара: «Найбільше  у тій  війні дісталось   18-річним юнакам… Вони винесли на своїх плечах весь тягар 10-літньої війни».  Він прочитав  свій вірш акордними словами якого є: «Я вірю в вас майори, капітани, і солдати".