Вчора, 15 січня, голова Олександрійської міської організації ветеранів О.Є. Болілий та секретар ветеранів міського відділу поліції Г.І.Донець привітали мешканця Звенигородки, ветерана міського відділу внутрішніх справ м. Олександрія Євгена Олександровича Яковенка з 75-річчям. Славний шлях пройшов ветеран по боротьбі зі злочинцями та по захисту правопорядку в місті за довгі роботи в правоохоронних органах. Майор у відставці, до виходу на заслужений відпочинок, керував відділенням дільничних інспекторів по охороні громадського порядку. Нині на пенсії, проживає з рідними…

 Гості, які завітали до оселі ветерана, зачитали вітальний лист та вручили подарунок.

О.Є. Болілий, зокрема, наголосив, що сьогодні ветеранська організація взяла на себе відповідальність - не забувати ветеранів.

 - Ми активно ведемо роботу по обліку всіх ветеранів праці, які роками були забуті  через те, що в архівах підприємств облікова робота майже не велася. Біля 30 тисяч  ветеранів треба взяти на облік, щоб у пам’ятні дати – ювілеї, особисто привітати ветерана. Так, перед цим я побував у шанованої людини нашого міста – Василя  Івановича Заболотного, який багато розповів на сторінках місцевої преси про учасників бойових дій у роки Другої світової війни. З цих нарисів ми дізналися про нові імена людей, які внесли вагомий вклад у перемогу над фашизмом і прославилися своєю післявоєнною трудовою діяльністю, але до цього часу були забуті.  В.І.Заболотному виповнилося  89 років.  Він і сьогодні у ветеранському  строю – готовий і надалі розповідати про славних олександрійців. Привітати особисто та від імені організації надовго залишаються в пам`яті ветеранів…  

Г.І.Донець, секретар ветеранської організації міського відділу поліції, в своєму слові відмітив, що ветеранська організація міського відділу поліції системно проводить роботу серед колишніх працівників органів правопорядку. Збори, наради, вручення нагород, відзначення ювілеїв, участь  у наданні допомоги - це той неповний перелік, яким живе сьогодні ветеранська організація. 

- Дуже приємно стає на серці, піднімається настрій від спілкування, коли ми зустрічаємося зі своїми колегами - ветеранами. Ми усвідомлюємо, що з роками таке спілкування все більше вимагає бути частіше разом...Не віриться, що Є.О.Яковенку вже 75, а ще, здається, так нещодавно, він передавав свій досвід оперативної роботи нашому молодому поколінню...              

І.Мельник