Днями в приміщенні музичної школи відбувся семінар- нарада з головним державним спеціалістом Державної служби України з питань праці Управління Держпраці в Кіровоградській області Анною Маховською. Представник області прибула до Олександрії, щоб зустрітися з колишніми учасниками АТО, керівниками управління соціального захисту населення та пенсійного фонду, з громадськістю міста, щоб розповісти докладно про трудові права мобілізованих та тих, хто вже демобілізувався з військової служби.

На початку свого виступу доповідач наголосила на тому, що за минулий рік Управління Держпраці в Кіровоградській області поновило на роботі 6 колишніх учасників АТО, які були незаконно звільнені з роботи під час служби в зоні АТО. Усім військовослужбовцям була виплачена заробітна платня та їх поновили на роботі.

На запитання, що робити в разі незаконного звільнення з роботи, посадовець наголосила на наступному:

- Необхідно розрізняти поняття тимчасового звільнення на час проходження військової служби та розірвання трудового договору. Відповідно до ст. 119 КЗпП за працівникам, призваними на строкову військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову. Отже, працівники, які були звільнені у зв`язку з мобілізацією . повинні бути поновлені на роботі. У разі звільнення можна звернутися до Державної служби України з питань праці або її територіальних органів, щодо притягнення керівника до відповідальності. Поновлення прав працівників підлягає вирішенню у судовому порядку. Для цього треба написати заяву у довільній формі у двох примірниках. До заяви додається довідка про призов на військову службу з військкомату (копія військового квитка).

- У разі скорочення штату працівників, чи зберігається місце роботи за призваним на військову службу працівником?

- У зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається, зокрема, працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом з під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову)службу, протягом двох років з дня звільнення їх зі служби.

- Як нараховується середня заробітна платня за основним місцем роботи під час проходження військової служби під час мобілізації?

- Керівники підприємств, установ та організацій в яких працює працівник ( а нині військовослужбовець) повинні нараховувати середньоденний заробіток помножений на кількість робочих днів у місяці. Робоче місце не виводиться за штатного складу підприємства. Бувають випадки, коли мобілізовані не надають повістку, йдуть служити. У такому разі бухгалтер повинен звернутися до військкомату про надання відповідної довідки про призов на строкову службу (мобілізацію).

- Якщо контракт закінчився, наприклад, 10 лютого, а працівник ( колишній військовослужбовець) прийшов на роботу 20 лютого?

-Керівники підприємств знають, що працівник, який мобілізований на проходження військової служби не розриває трудові відносини, а тимчасово звільняється (увільняється) від роботи на період проходження служби. За працівниками зберігається місце роботи, посада і середній заробіток протягом 2х наступних років (якщо військовий контракт підписано на 5 років, а особливий стан відмінено у цей період, то наступні 3 роки зарплата не виплачується). У разі спізнення (вихід на роботу за контрактом) у наказі підприємства відмічається прогул, але працівника не звільняють. Це законодавчо врегульовано вже з 2017 року. Якщо заробітна плата була меншою від 3200 грн. до проходження служби, підвищення її до рівня мінімальної не передбачено. Наприклад, працівник отримав до проходження військової служби зарплату 2000 грн., то він має право на підвищення її на 25%, що складатиме 2500 грн. на місяць.

- Чи передбачена додаткова відпустка колишнім військовослужбовцям, що повернулися після демобілізації на своє робоче місце?

- Справді, додаткова відпустка окремим категоріям ветеранів війни Учасникам бойових дій, інвалідам війни, статус яких визначений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», надається додаткова відпустка із збереженням заробітної платні тривалістю 14 днів на рік. У разі, якщо військовослужбовець з певних причин не скористався цим правом протягом року, компенсація у грошовому виразі або переніс її на наступний рік законом не передбачено. Не передбачено законом і виплата вихідної допомоги в сумі двох мінімальних заробітних плат згідно зі ст. 44 КЗпП мобілізованим не виплачується, оскільки людина не звільняється з роботи і трудові відносини не розриваються, а лише звільняється на час виконання військових обов`язків. Але відповідно до ст. 21 ЗУ « Про військовий обов`язок і військову службу» громадянам України, які звільняються з роботи у зв`язку з призовом або на прийняття на військову службу, виплачується вихідна допомога в розмірі двох мінімальних заробітних плат.

- І все ж прикрі випадки таки трапляються, коли керівники підприємств безпідставно звільняють своїх працівників, які пішли на строкову військову службу. Які штрафні фінансові санкції передбачені до таких керівників?

- Відповідальність роботодавця за невиплату середнього заробітку, за порушення законодавства про оплату праці, винні особи притягуються до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної та кримінальної відповідальності згідно діючого законодавства. Так, за безпідставну невиплату заробітної плати громадянам більше ніж за один місяць, вчинену умисно керівником підприємства , установи або організації не залежно від форм власності чи громадянином суб`єктом підприємницької діяльності, передбачається покарання у вигляді штрафу від 500 до 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, або штраф у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати ( 32000 грн.), встановленої законом на момент виявлення порушення за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення, або покарання у вигляді виправних робіт на строк до 2 років, або позбавлення волі на строк до 2 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

А щодо невиплати фондом соціального страхування виплат, коли людина проходила лікування (реабілітацію). Так, людина має зарплатню понад 6000 грн., звісно, що відрахування були неабиякі. Щомісячно справно сплачував внески до фонду, а за 4 місяці, що перебував на лікуванні після поранення отримав лише 400 грн.

Відповідь була невтішною, бо Фонд соціального страхування від нещасних випадків призупинив виплати через відсутності закладених коштів у держбюджеті, починаючи з 2016 року.

І.Мельник