До кінця поточного  року в Україні обіцяють ввести обов'язкове медичне страхування. Про це було сказано напередодні в Кабміні.  Чи готова система охорони здоров'я до нововведень, чи зможе вчасно перелаштуватися і чим це загрожує українцям?
Страхові медичні компанії надзвичайно заінтересовані в якнайшвидшому і якісному вирішенні даної проблеми, але поліс добровільного медичного страхування коштує занадто дорого. Більше того, що безкоштовної і вже тим більше якісної медицини в Україні не існує, ми знаємо добре. Ще Яценюк у березні анонсував введення державного обов'язкового медстрахування. І почнеться цей процес цього року. І буде вона відбуватися по живому, - відсутнє достатнє фінансування. Більше того, за нею йде скорочення виділення коштів на медицину. Для себе уряд визначив, що реформа охорони здоров'я входить до десятки найактуальніших, що треба вирішити. А згідно з Конституцією медицина в Україні безкоштовна. Але, дуже прикро, що це лише на папері. Тому нам пропонують таке рішення: держава забезпечує мінімальний гарантований рівень медичних послуг. Все, що вище, – державна страхова медицина.
І знаєте з чого почнеться реформа? Зі  скорочення витрат. З держбюджету буде на 1, 4 млр.д грн.  менше буде виділено на утримання закладів охорони здоров`я( з 56, 4 млрд. запланованих на рік).

- На чому  планують економити?

  - На скороченні ліжко-місць, що складе 25% від нині діючих. У лікарнях пацієнти повинні не лежати, а лікуватися. В Олександрії сьогодні діють 480 ліжко-місць. Подібне рішення призведе до ще гіршого надання медичних послуг, бо планується скоротити 115 ліжко-місць. Олександрійська влада відстоює позицію, що скорочення ліжко-місць – це неправильне рішення. Адже сьогодні всі відділення лікарень переповнені. А інша проблема – відбудеться скорочення медичного персоналу  в кількості 250 працівників, якого і так сьогодні не вистачає, - наголосила  Т. Темнік, начальник управління  охорони здоров`я міської ради. -Держава планує не лише зменшити кількість кількість ліжко-місць, а й закрити частину держпрограм (з нині існуючих 20, залишиться трохи більше 10), планується  зменшення фінансування  на закупівлю ліків (на ці потреби піде 3,6 млрд. грн. замість необхідних 8 млрд.). За попередніми підрахунками уряду, такі заходи дозволять заощадити близько 5 млрд. бюджетних гривень. І на чому хочуть заощаджити – на здоров`ї  українців? Це фактичний перехід медичного обслуговування на платну основу. Буде залишено гарантований пакет безкоштовних медпослуг. До нього повинні ввійти послуги швидкої допомоги, первинні консультації профільних фахівців, ведення вагітності, лікування дітей до трьох років, лікування онкологічних захворювань, боротьба з туберкульозом, ВІЛ і гепатитом, основні щеплення, вакцини і кілька основних аналізів. Невдовзі стане відомо перелік послуг, які з бюджету будуть оплачуватися частково. Наприклад, УЗД і томографія. З цього приводу  хочу відмітити, що  лікарні Олександрії, зокрема, в дитячій лікарні проводиться безкоштовне проведення  аналізів та лікування дітей за рахунок міського бюджету.

- А як буде з іншими послугами?
- Відносно надання  інших медичних послуг, то пацієнту доведеться платити самостійно або вдаватися до допомоги свого страхового поліса. З цією метою буде створена нова державна структура – Національний фонд, у який надходитимуть гроші для оплати лікарням і поліклінікам. МОЗ запевняє, що в державних лікарнях ціни на лікування будуть на 10-20% нижче, ніж у приватників. Сьогодні платоспроможність українців різниться. Якщо взяти обласні міста та столицю. Не можна, на мою власну думку, все робити під один вимір. Диференціація по регіонах повинна бути.

- Вже сьогодні йдуть слухи, що, наприклад, прийом терапевта буде вартувати хворому – від 150 грн, цифровий рентген – 250-300 грн, кардіограма – 120-150 грн. А ось вартість річного державного полісу поки що не готові назвати ні чиновники, ні страховики.

- Уся біда в тому, що спостерігаючи сьогодні за статистикою  хвороб та їх  ефективності лікування, відмічається різке зниження доступності  ліків, які невпинно зростають у ціні.  На мою думку, треба створити чітку схему зобов’язань між сторонами відносин у медичній галузі, запровадивши контрактні відносини між закупівельниками та надавачами послуг. Не може різко різнитися  вартість ліків в аптечній мережі. Не можна її доводити до 100% націнки від виробника…     

- Українці, їх тривалість життя, в середньому на 10–12 років менша, ніж в європейському союзі. З 2013 року ми «зайняли» друге місце в світі за смертністю. Сумна статистика свідчить, що останні 13 років, від перепису населення (у 2001 році.-Авт.), нас стало менше на 5,5 млн. Ми дійшли до краю прірви, не вживши невідкладних, а головне продуманих і системних заходів з реформування охорони здоров'я, ми швидко - вимираюча нація… Для мене й досі є незрозумілим, як  лікар сімейної практики може за 4 години навчання , що відводяться на шестимісячних курсах може визначити лор-захворювання, або надати допомогу вагітній жінці чи навчитися приймати пологи  - два тижні. Мабуть, це навчання було розраховано на винятково талановитих людей. Медикам пояснили, що більша частина їх роботи як сімейних лікарів полягає в профілактиці. Але наші медпрацівники абсолютно не розуміють суті профілактики.

- Найбільша смертність від серцево-судинних та онкологічних  захворювань, на противагу від інфекційних, потребують, насамперед, профілактики, високотехнологічних лікувальних втручань у стаціонарі. Для цього треба мати міцну діагностичну базу, що на ранніх стадіях може виявити хворобу. За наданням якісної профілактики подовження життя українців. Треба більше виділяти кошти на медицину в сфері дитячої та дорослої онкології, розсіяного склерозу, ВІЛ/СНІД, гепатиту, гемофілії – це першочергові вливання фінансів на оздоровлення українців. Також  слід звернути особливу увагу, коли на загальному тлі зубожіння медичної допомоги фармацевтична галузь, яка в Україні, на відміну від інших країн, дуже щільно інтегрована в медицину, стає тільки багатшою.

Кардинально змінити систему охорони здоров'я України намагалися неодноразово. Під ці заходи виділялися величезні кошти грантів.  Де результат реформування? Найбільшою нашою проблемою є те, що кожен міністр, приходячи на зміну попередньому, починав критикувати свого попередника й відмітав те, що було зроблено.

І.Мельник