Жінка,  дружина, мати, сестра, дівчина  – це високі, величні поняття, що уособлюють  красу, кохання, вірність, порядність і чистоту людських взаємин. Жінка - берегиня родинного щастя, продовжувач роду людського.  Жінка – це святість земного буття! Жінка сьогодні відіграє одну з найважливіших ролей в суспільстві: народжує, навчає, виховує, лікує, вирішує складні питання  сьогодення…

Яка вона жінка 2015-го року, чим живе, що її хвилює і чим переймається в буденному житті? Про це ми вели мову з завідуючою поліклінічним відділенням Олександрійської  міської дитячої лікарні Оленою Валентинівною  Відюковою та завідуючою хіміко-біологічною лабораторією лікарні Нінель В`ячеславівною Волковою.

О.В.Відюкова прийшла до професії лікаря за призначенням. Тато лікар… З дитячих років всотала в себе все, що було доступно з лікарняних розмов та праці батька, що згодом  і стали вирішальним кроком у виборі майбутньої професії.  У 1991 році успішно закінчила Донецький медичний інститут  по спеціальності лікар-педіатр та інтернатуру на базі обласної дитячої обласної лікарні. З того часу працює на одному місці – в  Олександрійській дитячій міській лікарні.

- Олено Валентинівно, цікаво чи змінилися  за 24 роки пацієнти-дітки, їх батьки, лікарня?
-Безумовно, що за цей період  відбулися зміни в суспільно-політичному житті, а дітки - одні й ті самі хвороби, що 24 роки тому назад були. Змінилися діти – в кращу сторону. Вони стали більш розумнішими, грамотніші, по-дорослому мислячими – рання дорослість.  Це радує, вони приємно дивують. Нещодавно запитую в одного  3-річного хлопчака: ким будеш коли виростеш. Відповідає – будівельником. Квартири буду будувати. А мені  подаруєш – ні, продам – відповідає. Чому?  А мені ж сім`ю треба буде за щось годувати. Батьки стали іншими  - іншим стало їх відношення до дітей. Стосовно лікарні – то раніше вона була більш потужнішою з точки зору обслуговування дитячого населення.  Нараховувалося 30  педіатричних дільниць  - сьогодні їх залишилось  15. Вдвічі скоротилося населення дітей в місті. Найбільше сьогодні турбує генетично обумовлена аномальна патологія новонароджених. За останні 2-3 роки народилося 13 діток з хворобою Дауна, а за минулі 20 років  був всього дин випадок. Це  страхіття. Тут треба  вивчити семантику – вказати на природу цієї хвороби. Зрозуміло, що цьому явищу є ряд негативних явищ  навколишнього середовища, що думали батьки перед зачаттям, чи вони були здоровими. Це сьогодні велика проблема в  усьому світі.   
-Чи відповідає лікування в дитячій лікарні згідно нових сучасних  методик?
  -Нові методи та прийоми лікування вивчаються і вводяться в практику на курсах підвищення  кваліфікації лікарів. Сьогодні - це курс більш європейського спрямування, стандартів світового масштабу, що базується на передовій медицині  США, Ізраїлю.., яка була закритою. ... Раніше – це була, в основному, вітчизняна передова медицина. І все ж багато залежить від самого лікаря, якщо він займається постійно самоосвітою, він завжди буде мати результат  у лікуванні, його робота буде приносити радість від того, що ти допоміг – вилікував хвору дитину. Бажання – призвання стати лікарем повинно бути, а не мода часу. Диплом – це не головне. Справжній лікар все життя навчається. Його повинна  все життя рухати самовдосконалення, самореалізація, мотивація, що повинна  йти з середини.  Тільки тоді  його можна буде назвати лікарем-професіоналом. 
-Висока платня, інші блага стали забаганкою для багатьох стати лікарем. Чи не так?  
- Держава в усі часи ніколи достойно не оплачувала працю лікаря. Для лікаря, який прийшов за призванням, зарплатня не головне.  Молоді спеціалісти інші – вони більш амбітні, вони навчалися за новими програмами, вони цікаві, вони цінують свою працю. Їм важче в плані сімейного утвердження. Раніше, чого гріха таїти, ми знали, що за кілька років отримаємо житло від держави. Сьогодні –  вони вирішують це питання самостійно, мала зарплатня. Це діти свого часу, який час, такі й діти, але вони розумні. З них будуть хороші лікарі. Я в цьому  переконана. 
- Олено Валентинівно, що ж тоді головне в професії лікаря?
- Ми повинні жити завтрашнім днем, не оглядатись  у день минулий.  Кожен час був по-своєму хороший, але не повинні жити минувшиною.  Треба робити так, щоб дітки менше хворіли, щоб росли здоровими.  У професії лікаря  найголовніше  -  правильно діагностувати хворобу, а вже потім її лікувати. Освоєння нових технологій  та  передових методів лікування принесуть бажаний результат, якого завжди очікують батьки і лікарі в боротьбі з хворобою дитини. Поради,  теплі слова побажання батькам у вихованні  та догляді за дітками відіграють свою, особливо важливу, роль – часто попереджають хворобу. Сувора  відповідальність лікаря  за життя хворого повинна бути на першому місці.     
-Ваші побажання жінкам в день жіночого свята.
-У наш час треба особливо цінувати роботу - цінуйте свою професію, самовдосконалюйтесь,     віддавайте їй свої сили і уміння, і тоді праця принесе вам насолоду і радість, злагоду в родині. Кохання, та поваги до найближчих рідних вам людей, уваги, усмішок та позитиву у взаємовідносинах.

Н.В.Волкова: «Робота - стимул повноцінного життя»

 Від клініко-діагностичних аналізів у великій мірі залежить діагностування хвороби та відповідно терміни її лікування. Хіміко-біологічна лабораторія  дитячої лікарні є однією з найкращих по показниках і по якості  результатів аналізів  в Олександрії.  В ній працюють висококваліфіковані спеціалісти. Завідує цією цариною, що є частиною майбутнього здорового стану діток Нінель В`ячеславівна Волкова. 

-  Мої знайомі  кілька разів звертались до послуг платної лабораторії. Батьки перестраховуються?

- Бували нерідкі випадки, коли батьки бажали перевірити  показники наших аналізів у приватних платних лабораторіях. І скажу з певністю, що після здачі аналізів у платній  лабораторії  показники співпадали, що говорить про високий рівень правильності аналізів нашої лабораторії.  Я працюю 30 років у лабораторії. Прийшла сюди з Дніпропетровського державного  університету – хімік-мікробіолог.  Сьогодні ми виконуємо всі необхідні, навіть більше в кількісному виразі аналізів.

- Нінель В`ячеславівно, що для Вас праця?

- Робота – це стимул до повноцінного життя. Не уявляю себе без сьогоднішньої професії. Їй віддано 30 років життя. Я щаслива, бо в мене є улюблена робота, якій  віддаю свої знання, вміння, навики, професіоналізм.  Від точності показників аналізів залежить діагностування  виявленої хвороби, яку ефективніше буде лікувати на радість малюків.  У нас хороший колектив: дружний, порядний, чуйний, професіональний. Досконально  знають свою справу.

 Моя родина – близькі люди пов’язані з медициною. Чоловік -  лікар, брат – лікар, дружина брата – лікар. Діти, правда, не пішли  по лікарняній справі. Це їх вибір,  вважаю, що кожен повинен обирати  свій шлях у житті самостійно. Можливо внуки продовжать наш шлях.  Медицина – це та частина мого життя, без якої я не уявляю себе як жінку.

 - Що таке щастя, як його віднайти?  

- Щастя – це коли ти йдеш на роботу з великою радістю і бажанням працювати, і повертаєшся з роботи хорошим настроєм. Це  щастя, коли ти маєш роботу. Кажуть, пішов на пенсію – і думають -  все  відпочинок – щастя. Півроку проходить  у самоті, ти розумієш, що нікому не потрібен і повертаєшся до  улюбленої роботи – це велике щастя бути потрібним, бути серед людей, займатися  улюбленою справою.

- Якою повинна бути сьогодні жінка?

- Жінка повинна бути розумною, духовно, морально і фізично сильною, здоровою. Мудрість для жінки – це щастя родини, її злагода і добробут. Жінка повинна бути завжди красивою і коханою жінкою, вихованою і ввічливою, скромною і статечною, стриманою, з усмішкою  на обличчі, з очима, що світяться добротою до людей.    

І.Мельник ( газета "Вільне Слово")