Наше суспільство переживає надто складні соціально-економічні негаразди, коли безгрошів’я, непосильні податки, бюрократія чиновників, їх нерозуміння, що від того наскільки економіка успішно працює, наскільки заможними є український народ. Нами приходиться констатувати, що з кожним роком ми все менше виробляє машинобудівної та сільськогосподарської техніки, що позначається на ціноутворенні продуктів харчування, що зростають галопом. Життя людей в рази погіршилося.

Мій співрозмовник представник Міністерства  аграрної політики України, спеціаліст – експерт з обліку сільськогосподарської техніки та представник  українського державного науково - дослідного  інституту з випробування сільгосптехніки А.О.Горошко.  До речі, нагороджений  пам’ятною ювілейною медаллю «50 років держтехнагляду України» за особистий внесок у розвиток у розвиток інженерної служби агропромислового комплексу України.   

- Анатолію Олеговичу, на ринку реєстрації самостійно складеної (як для мене зовсім нової техніки), що виробляють наші місцеві майстри, Ви працюєте понад 10 років. Чи змінилася кількість заявок на реєстрацію нових зразків вдосконалення сільгосптехніки за останні роки?
- Якщо раніше це були десятки заявок на рік на експертизу та надання відповідних документів від людей на самостійно  складену техніку, то за останні  кілька років з подібними заявами звернулося не більше 10 заявників. Причіпи, комбайни, трактори, павільйони для бджолярів – це той неповний перелік техніки, яку самостійно виробляють майстри своєї справи  з Петрівського, Світловодського, Знам`янського, Онуфріївського, Олександрійського районів та м. Олександрія. Так,  нещодавно мешканець м. Олександрія  зареєстрував прототип трактора Т-25, що відповідає всім вимогам стандартів  відповідності та придатності для експлуатації на автошляхах України.
- Що найбільше вражає, коли приходиться  проводити  експертну оцінку новій техніці?
- Павільйони для бджіл ( від 30 до 100 вуликів). Відповідно до діючих стандартів вони повинні  відповідати габаритам ( ширина-довжина),  агрегатам, вузлам, мостам,  а все інше - внутрішній інтер`єр, то вже фантазія і видумка майстра.  Вони відповідають не лише санітарним нормам, а й естетично оформлені, як зовні, так і  всередині: з кухнею, спальнею, душовою, що дозволяє проживати (разом з бджолами) в польових умовах, що нічим не відрізняються від квартирних.  Цікавими є зразки різноманітних причіпів,платформ, самоскидів, що вражають своєю досконалістю і  практичністю.
-Що штовхає таких людей щось вигадувати, майструвати, переобладнувати, удосконалювати?      
- Бідність примушує зі старих агрегатів та вузлів виробляти власну техніку для своїх потреб. Для прикладу, якщо 2 роки тому мені приходилося реєструвати до 100 зразків придбання сільськогосподарської техніки сільсгопвиробниками, то сьогодні це не більше 10 випадків на рік, і то це лише кілька великих аграрних підприємств,  що  її закуповують. Вся нова техніка придбана фермерами, сільгосптоваровиробниками проходить через мою експертну оцінку: огляд експертизу на  відповідність обліко-ідентифікаційних номерів вузлів та агрегатів  відповідно  до супровідних документів ( акту прийому-передачі)  я повинен кожну одиницю техніки оглянути і видати відповідний документ – висновок експерта, що має 8 ступенів (номерів ) захисту.  А раніше нові «Білоруси», «ХТЗ», комбайни – їх закуповували багато. Село розвивалося, а сьогодні  збідніло. Невеликі господарства  закуповують  сільгосптехніку (комбайни: «кейси», «джондіри», трактори), що була у вжитку, бо не можуть собі дозволити  придбати новий комбайн, що кілька років тому вартував у рази менше. Призупинена  державна лізингова програма кредитування сільгоспвиробників, що стимулювала село до розвитку, до прогресу.  Все це сьогодні перекреслено одним розчерком пера.  Все це і приводить до того, що в наших магазинах продукти харчування з кожним роком все дорожчають і дорожчають.., а  на полях  працює здебільшого вже застаріла сільгосптехніка.  

З поінформованих джерел стало відомо, що лише ТОВ "УкрАгроКом" залишився на ринку придбання нової сучасної сільськогосподарської техніки, який розуміє, щоб без неї  буде інтенсивності та високопродуктивної  праці.

І.Мельник