Витіснити китайський "ширпотреб" можливо, якщо буде воля держави (в обмеженні імпорту) і ведучих підприємств Олександрії, котрі згодяться виробляти товари широкого вжитку, який сьогодні масово поставляється з Китаю. Звісно, що якість китайської продукції  не витримує жодної критики – товар одноразового вжитку. Ремонту практично не підлягає.  І все ж український ринок  майже на 100%  торгує китайською продукцією, бо відсутня альтернатива – конкуренція  з боку українських товаровиробників. Про це говорив міський голова С.К.Цапюк 11 серпня під час зустрічі з керівниками  «Еталу», «Віра-Сервіс», «Автоштампу», «Укрнососервісу», «Олександрійської ливарної компанії», «Катеринських меблевих  майстерень» та «Лізаваю».    

- Сьогодні влада готова сприяти в допомозі з питань логістики – ви виробляєте товар, а ми допомагаємо його реалізувати на оптових ринках Харкова (Барабашова) та 7-го кілометру ( Одеса). Відвідайте будівельні магазини нашого міста – вся продукція китайська. Лопати, сапи, ножі, коси, садові ножиці, граблі, держаки, відра, урни, метиз (гайки, шурупи, гвоздики, болти, кутники і ін…) - цю продукцію можна виробляти в Олександрії. І виробляли раніше. Міський голова продемонстрував кілька зразків нескладної, але такої потрібної в широкому вжитку продукції. Вироби з пластмаси (відро, ковшик; металеві вироби: завіси, дверні ручки, крючки. Це лише десята частина з тої доброї сотні асортименту, який можна успішно виробляти на ваших підприємствах з відходів виробництва. Чому ми повинні віддавати ринок комусь. Це додаткові робочі місця,  додатково зароблені кошти для підприємства. Це якість і довговічність, чого чекають покупці,- наголосив очільник міста.   

У свою відповідь керівники підприємств, зокрема Р.Лазаренко ( «Олександрійська ливарна  компанія») відмітив, що його підприємство освоїло виробництво  механічних сівалок, жаток під збір соняха,  причипні ковші. Завод до кінці вересня має замовлення.  

Нас  більше сьогодні цікавить гальваніка, яку ми замовляємо в інших містах, - наголосив директор.

 Директор «Еталу» В. Коссе запропонував  послуги «Еталу», наголосивши, що ціни на послуги з гальваніки різко знизилися, бо підхід зовсім інший. Ніхто накручувати 600%  - розкидати рентабельність на все підприємство – не буде цього робити. 

До цієї пропозиції відгукнувся і О.Зарудний, директор «Лізави», який  відмітив, що всю гальваніку вони відвозять робити в Смілу. Якщо на «Еталі» буде дешевше – «Лізава» готова замовляти її в Олександрії.

 «Етал»  готовий  розглянути ряд пропозицій по виробництву  продемонстрованого міським головою асортименту ширпотребу, який  свого часу успішно  вироблявся  на «Еталі». А також  відмітив, що розглядається питання  виробництва світильників. 

 «Віра-Сервіс»  закінчує виробництво 10 кранів для Азербайджану, на черзі 20 кранів – для України. На підході  ремонт  військової техніки, для якої практично сьогодні готові площі заводу – експериментальний  цех. 700 одиниць бронетехніки треба модернізувати. Залишились деталі у оформленні документів і повинна розпочинатися відповідальна робота, яка потребуватиме збільшення чисельності  спеціалістів, яких сьогодні  архіскладно відшукати.        

 «Автоштамп», на якому сьогодні задіяні 120 робітників, не готовий перейти на виробництво товарів ширпотребу через відсутність робочих рук і обігових коштів.

 Взагалі, сьогодні керівників підприємств надзвичайно хвилює питання робочих кадрів – спеціалістів ( відсутність ринку токарів, фрезерувальників, свердлильників, верстатників з електронним  управлінням, слюсарів).

- Якщо не взятися за підготовку цих кадрів, то через 5-років Олександрія залишиться без спеціалістів вище названих професій, - підкреслив директор "ливарників" Р.Лазаренко.

 Міський голова наголосив, що це питання  можна вирішити через  профтехучилища Олександрії,  треба співпрацювати з ними  - робити замовлення на відповідні професії. У цьому питанні є підтримка  з боку губернатора. А також  було прохання  посприяти, щоб спеціалістів не забирали до АТО.  І тут є порозуміння з боку облдержадміністрації і обласного військкомату – домовились, що висококласних спеціалістів не будуть мобілізовувати.  Наприклад, на «Лізаваі» працює  27 спеціалістів – двох призвали до лав ЗСУ і підприємство практично стало.

І.Мельник