Розповідь по трьох дівчаток, що мешкають по вул. Калініна, 77 примусила мене замислитись, та ще раз пересвідчитись, що наше підростаюче покоління, в більшості своєму,  зростає відповідальним, розумним, що є велика надія, що ми передамо в надійні руки свою старість і спокій.

  - Ідея  приведення в порядок нашого дитячого ігрового майданчика прийшла кілька років тому моїй мамі Світлані Чудній. Вона разом з іншими мамами за власні кошти закупляли фарбу і оновлювали ігровий майданчик. Він затишний, у ньому дуже подобається гратися нашим меншим братикам. І нехай він збудований  40 років тому, але для нас він найкращий, бо через рік він оновлювався – фарбується,  завозиться пісок. Дві гойдалки, качелі, пісочниця, турніки,  драбинки, лавки для відпочинку - все збережено, все діє , - говорить 8-ми класниця Олександрійського  державного колегіуму Аня Чудна. - І цього року мама виявила бажання оновити майданчик. Я зі своїми подружками Анею Дробот і Анею Бахмач взялися  активно допомагати, та так, захопилися, що  фактично втрьох все і пофарбували.

Десятикласниця ЗОШ I-III  № 15 Аня Дробот в свою чергу відмітила:

- Зранку і до вечора ми розмальовували - фарбували  дитячі фігури - ігровий  майданчик. Відомо, що існує 7 основних кольорів, а ми ще, змішуючи фарби, довели їх до 12 кольорів, щоб вони більше радували людей.  Адже яскраві фарби – це задоволення, настрій, культура відпочинку.  Подивіться, як гарно. Це наша перша така робота. Ми дуже пишаємося, що маємо такий гарний  ігровий майданчик. І інші дітлахи це розуміють. Бережно відносяться до нашої роботи, не смітять. На майданчику  гамірно з ранку і до вечора.  Дуже часто зупиняються прохожі, дізнаючись, що це зробили дівчатка, дивуються і дякують, що ростуть хороші  майбутні господині. Нам приємно таке чути. Ми українки - не забули і про патріотичні кольори. 

Семикласниця Аня Бахмач з  ЗОШ I-III  № 15 сказала, що все, що вони зробили – це поклик  до красивого, до затишку, до охайності:

- Ми виросли на цій ігровій площадці. Вона нас  влаштовує і сьогодні, бо на ній  бавляться наші менші братики та їх друзі. Мій менший братик І`ля не нарадується, що так все стало гарно. Настрій інший, коли бачиш  таке розмаїття кольорів. Ми і раніше допомагали своїм батькам, коли були меншими, а цього року самостійно вирішили зробити добру справу. Думаю, що вдалося. Цим самим ми хочемо, щоб наш приклад перейняли  і інші двори, де ігрові майданчики. Цим  самим зробимо наші двори, місто ще гарнішим, ще охайнішим, ще затишнішим.          

- Ще з малку  вони допомагали нам фарбувати. Підростали, і вже сьогодні вони самостійно  зробили всю роботу. Вони дуже дружні, вимогливі до  себе і інших, люблять, щоб був порядок і чистота на ігровому майданчику, дуже люблять своїх менших братиків. Це добре, що в них проявляється громадянська відповідальність і працелюбство, що вони тягнуться до красивого і гарного в житті, - дізнався я з розповіді Світлани Чуддної, що це не перша ініціатива трьох подружок, що носять одне і теж ім`я –Ані..   

Ми – олександрійці! З такими небайдужими юними олександрійками буде світле завтра  не тільки в  їх родинах,  а й в нашій затишній  та охайній Олександрії.

  І.Мельник