Позашкільна освіта – це один із шляхів всебічного освітнього розвитку особистості, що рятує від пагубного випливу вулиці сотні юних дітей. Як свідчить аналіз опитувань як в Україні, так і інших державах, кількість вільного часу щодня у дітей молодшого шкільного віку становить до 8 год., середнього шкільного віку – до 6 год., старшого шкільного віку – до 4 год. При цьому слід мати на увазі  головне: чим дитина займається у свій вільний час, такою й буде її діяльність у майбутньому. Тобто, якщо на сьогодні ми створимо умови і навчимо дітей організовувати свій вільний час, опановуючи нові задатки до різних видів професій, то завтра цим молодим людям буде легше жити і працювати. Таким чином, спостерігається і економічний ефект, що полягає в накопиченні та розвитку людського капіталу, коли  молодь правильно обирає свою майбутню професію.

 На жаль, позашкільна освіта сьогодні утримується лише у вигляді оплати енергоносіїв та заробітної платні її працівникам. Все інше: матеріали, прилади, верстати, участь в виставках,  у конкурсах  – все за рахунок батьків. Продавати свої вироби мистецтва заклади позашкільної освіти не мають права. Замкнене коло, коли держава начебто за позашкільну освіту, але з великими потугами її утримує. І то  за рахунок місцевих бюджетів. 

В Олександрії  позашкільною освітою охоплено понад 600 учнів шкіл міста, які  відвідують 15 гуртків, що діють при Центрі дитячої та юнацької творчості ім. О.Шакала та при школах. Технічні, хореографічні, пісенні, декоративно-ужиткового мистецтва (вишивка, різьба по дереву, випилювання, бісер, м`яка іграшка,  художній живопис…) стали для багатьох  учнів одним із головних після навчання в школі. У гуртках діти набувають майстерності, точності, мислення, вправності до обраного вподобання. Зростають митцями з великими задатками таланту та неповторності  у своїй творчості. Новинкою цьогорічного навчального процесу стало відкриття гуртка «Основи журналістики», де юні  митці слова будуть вправлятися в багатстві слів і речень,  у могутності ними написаного.     

  У вересні традиційно відзначається день позашкільника. Юні митці народної творчості виставляють свої надбання на загальний огляд, щоб показати на що вони здатні. А здатні вони на диво. Справді що не картина, то талант, що не вишивка, то диво, що не виріб, то шедевр ручної роботи. Розмаїття  виробів художньо-прикладного мистецтва вражає і захоплює – який талан у нашої молоді.

Дмитро Володимирович Кудря – керівник народного художнього колективу - студія «Художнє різьблення» та керівник гуртка образотворчого мистецтва Людмила Іванівна Рубан ( має звання народної майстрині України, член національної спілки  майстрів народного мистецтва України).

- У центрі дитячої та юнацької творчості ім. О.Шакала панує  повсякденна творча праця. У гуртку художнього живопису діти прикладають максимум зусиль і старанності, художнє мислення, щоб образ на полотні примушував глядача як найдовше споглядати їх роботу.  Ми навчаємо дітей імпровізувати,  передавати точність образу написаного,  його багатокольоровість, смак і витонченість покладених фарб на полотно. Важко писати, але це піднімає в дітей настрій, вони стають більш бадьорими, у них краще йдуть  справи в школі. Позашкільна освіта – це не лише  вільний час після уроків, це – відкриття в дитини іншого потенціалу, потенціалу до творення прекрасного.  Картини моїх вихованців  вражають своїм баченням того, що нас оточує, є неповторною уявою юного митця з пензлем у руці,- наголосила Л.Рубан.

Д.В.Кудря добре знаний не лише в  Олександрії, а й далеко за її межами народний умілець, який має серед своїх вихованців переможців Всеукраїнських конкурсів  з різьби по дереву. Він особисто представляв Україну в Туреччині серед 37 країн світу, що прийняли участь  у міжнародному  фестивалі народної творчості.

- 17-й фестиваль народної творчості, що проходив у турецькому місті Бююшекмедже був представлений Олександрією. Наша творчість зацікавила учасників фестивалю, вони були в захопленні  від нашої ручної роботи по дереву. Кожна країна має свої особливості.

Україна  показала Туреччині наш творчий  талант. Серед моїх вихованців хотілося б відзначити В.Панкратьєва, який в Кропивницькому отримав Гран-прі в конкурсі «День землі». Серед 54 учасників став переможцем,  як художник, майстер різьби, представивши на конкурсне оцінювання свою роботу по дереву «Козацька баклажка» з символами дохристиянської віри, яка потім була відправлена в зону АТО. Інший студійник А.Гулько зайняв перше місце серед молодшої категорії, коли було поставлено конкретне завдання по художньому обробітку дерева.  Наш учень справився з цим завданням найкраще.  І таких імен студійників можна називати і називати, які мають неперевершені здібності до різьби по дереву. Їх вироби зачаровують своєю неповторністю, орнаментами, фарбуванням (на мою думку, все прекрасне,  неперевершене  починається з творінь у юному віці, закріплене майбутніми роками натхненної праці, вдосконалення, що і стає в подальшому талантом митця, - авт.). У нас чудові діти, у нас гарний колектив однодумців, які спрямовують свої вміння, знання, талант на потреби юних митців. І це добре, що і батьки підтримують розвиток  художньо-духовної творчості своїх дітей, не дивлячись на економічні негаразди. Наші  вихованці найрозумніші, найдобріші, найщиріші і найталановитіші. Вони знають, як  поєднати фізичну працю з розумовою та творчою.  Вони цінують свій вільний час з хорошими вправами, що в подальшому допоможуть  по життю.  Знаєте треба не говорити, треба прийти і подивитися на юні таланти Олександрії. Треба ще раз глянути-і-глянути на що здатні наші діти. А здатні вони творити диво у всьому, що нас оточує…І надати їм всебічну допомогу. 

І.Мельник