Вдруге, на протязі 5-ти останніх днів, працівники НВО «Етал», після робочої зміни виходять на мітинг-протест у відстоюванні права на працю. Господар НВО  «Етал», що входить в  російську компанію «Росенергомаш»,  заявив, що буде ліквідовувати збиткове підприємство. «Етал» в очікуванні консервації  -  закриття.

20-го лютого  о 14. 30 працівники НВО «Етал» вперше мали намір зустрітися з новим керівництвом, щоб почути позицію відносно майбутнього підприємства. Новопризначений  керівник не вийшла на зустріч з працівниками. Тільки під натиском людей до них вийшов голова профспілки А.І.Неріївський, який, на думку більшості, не захищає інтереси трудового колективу, а є прибічником нового керівництва. Люди його освистали словами «Ганьба»…

24-го лютого, після робочої зміни, трудовий колектив  вдруге вийшов уже з транспарантами «Руки геть від «Еталу!» , «Разом – переможемо!», «Повернути «Етал»  Україні і трудовому колективу!». Прибули секретар міської ради Г.Лоцман,  телевізійники з «Інтера» та «1+1», місцевого кабельного телебачення, представники газет… 

Обурені своїм майбутнім працівники просили допомоги через пресу, щоб їх почули  в Києві. На інтерв`ю з пресою вийшов начальник конструкторського бюро Іван Козак:

- Ситуація на заводі неоднозначна. Ніхто працівникам конкретно нічого не доповідав. Звільнили голову правління, головного юриста, змінили охорону, нове керівництво перешкоджає роботі виробництва, бо некомпетентне...Тільки сьогодні за два тижні нове керівництво запросило мене на розмову, оголосивши, що  з 1-го березня  планується початок ліквідації заводу. Інвестори на протязі всього періоду  господарювання виводили обігові кошти з підприємства. Взяли кредити в банках. Під заставу заклали майно підприємства. Починаючи з 2014-го року йшов планомірний процес банкрутства підприємства. Таким чином, підвели підприємство до знищення. Ми звернулися  до Президента, Уряду, голови СБУ, в МВС,  до  ГПУ, щоб вони допомогли врятувати для України унікальне підприємство, яких одиниці в Європі. Обласне СБУ на сьогодні не дало відповіді. Скажіть, хіба це не грабунок, коли за виготовлення 20 шкафів управління, росіяни проплачують підприємству аж 40 тис. грн, якщо тільки витратна частина на комплектуючі складала понад 400 тис. грн, а робота… Спеціально зменшують вартість продукції - йде свідоме знищення  заводу. Сьогодні вони запропонували, щоб пенсіонери написали заяви за власним бажанням, а це 200 чоловік.  Їм обіцяють виплатити три місячні зарплатні. Голова профспілки не хоче бути учасником цих подій. Будемо чекати відповіді від влади держави. На неї остання надія на порятунок.

З.Мурадова, заступник директора  інженерно-комерційного відділу, наголосила:

- Завод має певні напрацювання у сфері замовлень, та наші господарі свідомо зменшували на протязі останніх років розцінки на продукцію, щоб ми не мали заробітків, а тепер  кажуть, що завод-банкрот, його продукція неліквідна. Наша продукція конкурентна, її замовляє Росія, Білорусь, Казахстан, Україна. Ми кажемо покажіть бізнес-план – його немає. Комплектуючі не завозяться.  У нас  цех пластмаси, яких в Європі - на пальцях можна порахувати.  Ми просимо допомоги у всієї української влади: завод повинен працювати і давати прибутки країні.  Інакше, скоро у власності держави нічого не залишиться. В Каховці  вже ці господарі довели до краху завод електричного  виробництва. Це саме  чекає і на "Етал". Держава повинна  втрутитися і розібратися.    

До розмови долучилася економіст Л.Хімоненко:

- Нам вже повідомлено, що підприємство з виробництва  систем  управління не буде працювати. Так, дільницю за дільницею вони і знищать завод. Голова профспілки самоусунувся від своїх обов’язків захищати право людей на працю.  Він  виступає  в ролі інформатора.  Завод  у добротному технічному стані; на ньому працюють висококласні спеціалісти, конструктори. Ми можемо  виконувати замовляння  для армії – була б воля влади.  Треба добре розібратися з кредитами. Чи справді завод банкрут.
 Т.Шевченко, економіст:
- Що буде завтра, коли 1000 працівників піде в центр зайнятості? У місті немає робочих  місць. Ми перейшли  на 3-х денний робочий тиждень по 6 годин, лиш би вижити. Якісь кошти таки заробляємо, бо керівництво свідомо довело до такого жалюгідного стану виробництво, що зарплатня – далеко нижче мінімальної.  Ми плекаємо надію на державу, що вона не залишить нас наодинці з розрухою заводу.  Адже «Етал» - це сучасне електротехнічне підприємство, яке забезпечує необхідною продукцією сотні підприємств, в тому числі і атомні станції України.  Ми готові  і завтра вийти на  мітинг, бо це наше право на працю, на життя. Куди нам йти молодим, де шукати роботу?
  Чим  все закінчиться? Що буде завтра? Чи буде працювати завод? Одне відомо, що люди будуть відстоювати  своє право на працю незалежно від того, хто роботодавець.Працівники налаштовані працювати, якщо це їх право будуть ущемляти - вони рішуче готові  відстоювати його. Сьогодні еталівці показали свою згуртованість, що не дивлячись на заборони  використання агітаційного матеріалу, люди змогли донести до громадськості свої вимоги.