Голова Олександрійської районної «Спілки ветеранів війни в Афганістані  воїнів-інтернаціоналістів»  Валентин Кондрескул від імені членів організації привітав батьків, сини  яких полягли смертю героїв в Афганістані з новорічними святами.  А вже 6-го січня в святий вечір разом з Олексієм Банулом,  активним членом спілки, відвідали Ганну Купріянівну Рощик, мешканку с. Комінтерн, щоб від імені районної організації афганців привітати з новорічними святами та  передати різдвяний продуктовий набор. Її син, воїн-інтернаціоналіст Анатолій загинув у грудні 1987-го року. 89-річна жінка з радістю зустріла бажаних гостей, подякувавши за увагу та турботу. Потім спілчани відправилися до Нової Праги, щоб також відвідати та вручити продукти харчування одинокому  Олександру Олександровичу Ковтуну, син якого сержант, з 48-го прикордонного загону  Андрій не повернувся з афганської війни – загинув  смертю героя 19 лютого 1985 року в районі м. Пяндж.

- На  Кіровоградщину з Афганістану за період з 1979 по 1989 рік прийшло 112  сповіщень про смерть  солдат і офіцерів, - говорить Валентин Кондрескул, -  у  цьому списку 26 уродженців Олександрійщини, серед яких значаться прізвища  Анатолія Рощика  та Андрія Ковтуна, батьки яких ще живі. Не забуваємо ми і В.Вибрика,1943 р.н., підполковника,  уродженця  с. Добра Надія, який загинув  19 квітня 1983 року та Ю.Кононова, капітана, мешканця с. Протопопівка,  1961-го року народження, котрий загину в  Афганістані  10-го липня 1985-го року.  У такі свята особливо важливо не забувати батьків тих, хто не повернувся живим з Афганістану. Сьогодні їм вже за 80. Вони одинокі, вони потребують  уваги і допомоги з нашого боку.  Спілкуючись з ними постійно відчувається, що їм сьогодні не скільки матеріальні статки потрібні,  а більше душевного тепла, поговорити, виговоритися, вони прагнуть спілкування. Тому довго і не хотіли відпускати нас, розпитували, задавали питання, запрошували частіше навіщати, щоб мати можливість вкотре відчути свою не самотність.

      Слід  сказати про важливість таких стосунків: батьки з нетерпінням чекають приїзду воїнів-інтернаціоналістів, вважаючи своїми названими синами, бо і їх рідні сини були однолітками сьогоднішніх ветеранів-афганців.  

Іван Мельник