Починаючи з 1997 року Збірна України торує свою дорогу на шляху до Великого футболу. Змінювалися тренери, гравці, підходи, політика, а бажаного результату  поки що немає. Невдачі зупиняли  на різних стадіях. Були прекрасні перемоги над грандами  європейського і світового футболу, а  ще більше було прикрих поразок від команд, котрих треба було перегравати. Але це ж   життя – футбол! Він непередбачуваний, стресовий,  інфарктний…     

Згадаймо команду Й.Сабо, яка вперше спіткнулася на німцях, які відправили команду з України  на матч з Хорватією. Загальний рахунок 3:1 на користь хорватів. Краще б португальці тоді вийшли.  І ми не потрапляємо на  Чемпіонат світу -1998.

У 2000- му році  у відбірковому турнірі Євро-2000 українців вибила з колії непримітна Словенія. Ми зупинили рух Росії,  а словенці – наш. На три м’ячі словенців - українці відповіли одним.

 У підготовці до Чемпіонату світу – 2002  німці стали на шляху  команди В.Лобановського. Нічия в Києві  зародила певну надію на успіх у Німеччині.  Та німці дуже швидко розвіяли всі думки українців про хороше. Три м`ячі побували  в сітці воріт українців. Швидкий гол у першому таймі поставив на місце українців та довів перевагу господарів до загального рахунку 4:1.

2006- й рік,  здається,  був одним із успішніших, коли  під керівництвом О.Блохіна,  наша команда  вийшла до вісімки сильніших, але далі пройти не змогли.

У 2008- му  році не вдалося пробитися і до Євро-2008.

Здавалось, що 2010-й рік принесе вдачу. Нічия в Греції надавала перевагу українцям у домашньому  матчі, але гол гостей на 31-й хв. розвіяв всі сподівання відігратися, бо греки організували  такий захист своїх воріт, що жодних шансів не було у нашої команди до завершення  матчу.

Тяжкою була хода Збірної України до Чемпіонату світу -2014. Дещо недооцінивши своїх суперників – переграй Молдову,  і все - ми виходимо з першого місця.  А так, знову нічия з англійцями, яка  підставила підніжку, відправивши нас на жеребкування, яке  вивело нас на Францію. Зрозуміло, що надії були невеликі. Гранди футболу французи, де зібрані найкращі гравці з усього світу, мали  значну перевагу на терезах зі Збірною України. Несподівана  перемога в Києві  дещо  внесла   сумбур  у голови французів, підкріпивши надії українців, але ряд  фахівців  все ж перевагу  надавали у звітному матчі французам. І вони в цьому не помилилися. Ми ж, бо того дуже бажали, ставили на нічию. Так хотілося, хоча десь, потайки сумнівалися на позитив… Хочемо кращого, знаючи, що його не буде. Сподіваємось без надії…такий менталітет людей: бажане видавати за дійсність.        

Не впізнати було команду французів. Вона побігла з першої хвилини, скувала всі дії наших гравців.  Всі зони були перекриті,  суперник перебігав наших гравців на всіх позиціях. Здавалось, що французи заряджені подвійною енергією, яку відібрали в українців. Враження від гри наших гравців залишилось негативним. Практично, не було створено  жодного гольового моменту. Господарі швидкими голами зламали волю, характер боротьби і  моральну силу українців, тай фізично наші гравці були набагато слабшими. Треба пожурити, треба виказати свій негатив їх грою, щоб були прийняті правильні висновки, які  повинні ґрунтуватись на глибокому  аналізі ганебної поразки.  

 Футбол – це спорт, де неочікуваність на кожному кроці. Доречно заспокоїти українців, зіславшись на слова Мішеля Платіні, який перед матчем сказав, що якщо Франція не потрапить на фінальну  частину Чемпіонату світу -2014 у цьому не буде  великої трагедії. Відповідно ці слова адресуємо до нашої збірної і всіх уболівальників. Треба «вмитися», стряхнути з себе ношу невдач і рухатися далі – готуватись до наступних турнірів:15- го  Чемпіонату Європи – 2016, в  якому прийматиме участь 24 команди та до  Чемпіонату  світу -2018, який в 21- й раз буде розігруватись . Час невпинно летить!

Іван Мельник