Освітянську ниву будуть змінювати – її «переорають» в інший спосіб. Зміни будуть суттєві, відчутні для всіх учасників цього процесу.  Ми починаємо жити в епоху змін. Хтось сказав, що це найгірший час,  що переживає людина.

Так, днями в обласному центрі побував міністр освіти і науки С.Квіт. Метою своєї поїздки було: довести до відома слухачів, що в країні суттєво скоротиться кількісний склад вищих навчальних закладів.  З існуючих 800 вишів, до кінця року повинно залишитись не більше 200. Чому таке різке скорочення?  Багато вузів не дають того рівня  освіти, який сьогодні потрібен,  а також ряд вишів не мають перспективи – їх доцільність існування під великим питанням.  І,  справді, економіка в загоні, підприємства не працюють, іноземний капітал не йде до країни. Звісно, кому потрібні  спеціалісти і  навіщо, якщо відсутня сфера  попиту на ту чи нішу професію.  Вже зараз 53 вузи в першому списку на закриття. Не врятує ці навчальні заклади і повна інформація їх «профпригодності»  - на вихід. Потреба в кваліфікованих кадрах з кожним роком буде зменшуватися - і- зменшуватися.

Міністр  ставить ставку на децентралізацію, що  бізнес буде замовляти у вишів кадри для себе. Боюсь, що якщо це станеться, то в нас залишиться кілька вузів. Було обіцяно, що випускники не будуть «відпрацьовувати» за направленням. Знаєте, хто найбільше цього боїться? Молоді спеціалісти лікарі, котрі не бажають їхати в  райцентри, селища  - їм відразу  подавай столицю і не менше. З лікарями і так нехватка в містах, як наприклад, в Олександрії. Ось кому готується «лафа» - і кинули щуку в річку.  А для інших направлення – це єдиний шлях отримати роботу… Щось тут не доопрацювали мізки в реформаторів від освіти. Здається, таке  враження, що в міністерстві зібралися ті, хто ніколи не знав життя села, селища, маленького міста.  

А що ж середня освіта?  Що її чекає?  Міністр пообіцяв, що буде реально переглянуто навчальну програму в початкових класах – вона стане більш простою і доступною. А то сьогодні виходить, що перші класи проходять не наші діти, онуки, а батьки, бабусі, дідусі, котрі в першому класі розв’язують задачі на дві дії арифметичні дії, котрі мізкам 7-річного віку не під силу.  Багато непотребу в нинішніх навчальних програмах середньої освіти. Відсутня повністю програма до адаптації учнів до нинішніх умов, їх трудове навчання з користю.  Ростуть білоручки – ґудзика пришити, гвіздка не можуть забити, я  вже не кажу про виготовлення  стільця, лавки…              
Народна освіта буде дивитися на західну, і на неї рівнятися. У подальшому – перехід на 12-річну середню світу, що є здебільшою  нормою  на заході.

Буде проходити оптимізація освіти – закриватимуться малокомплектні школи, школи, в яких мала кількість навчання. Будуть утворюватися навчальні  центри в великому селі чи селищі, куди з навколишніх сіл привозитимуть щоденно учнів. Це економія коштів. Для прикладу, сьогодні школа на  25-40 учнів тягне лише витрати на енергоносії сотні тисяч гривень… Звичайно, скоротиться штат вчителів.    

На зустрічі були присутні начальники  міських та районних відділів освіти, директори шкіл, вчителі-методисти з Кіровоградщини. Вони почули те, що й журналісти. Їх сьогодні більше цікавить питання, як завершити фінансовий рік. Кошти, що закладені  на освіту не в повній мірі покривають витратну частину, що виділяється на енергоносії.

Говорить начальник Олександрійського  районного  відділу освіти Ольга Коріненко:

- Міністр освіти та науки С.Квіт говорив про доопрацювання Закону про вищу освіту, про зміни в цій системі навчання – здобуття професій.  Також сьогодні вивчається питання реформування середньої та професіонально-технічної освіти.  Міністр сказав, що реформа  повинна забезпечити якість знань, починаючи з  початкової школи і закінчуючи вищими закладами.  Мене, як начальника райвно, турбувало питання перегляду надходження освітянської субвенції. Міністерство розбило річне фінансування по місяцях, не врахувавши витратну частину оплати за газ, який в опалювальний сезон дорожчає, і його приходиться витрачати більше. А де брати кошти на понаднормативне використання енергоносіїв? Не враховано оплата праці кочегарів. Адже вони працюють сезонно – півроку. Зрозуміло, що коштів не вистачає. Моя пропозиція до міністра була такою: переглянути субвенцію, її надходження – відмінити помісячний розрахунок, щоб в опалювальний сезон освітяни  самі обраховували свої витрати на енергоносії. Міністр взяв на особливу замітку пропозицію, і пообіцяв, що питання надзвичайно важливе, він пообіцяв виправити ситуацію.    

            І.Мельник