Олександрія місто філософів і письменників, маршалів і космонавтів, вчених і конструкторів, винахідників і дослідників, художників  і митців - місто славних трударів - олександрійців … Завдячуючи історичному минулому, що пов’язано з нашими земляками, маємо ким гордитись і чим пишатись.

 Сьогодні розповідь про наших земляків, які славлять Україну на світовій арені мистецтва співу і танців. Націона́льний заслу́жений академі́чний украї́нський наро́дний хор Украї́ни і́мені Григо́рія Верьо́вки представлений трьома вихідцями з Олександрії. Заслуженим артистом України Володимиром Литвином, артистами: Віталієм Сергієнком та Віталієм Хорунжим.

Мені вдалося після концерту поспілкуватися з нашими земляками. Не дивлячись на те, що артисти поспішали на концерт до Кіровограда, вони мали кілька хвилин для спілкування.

 В. Литвин, Заслужений артист України, колишній мешканець Димитрового:

- Закінчивши Олександрійську музичну школу по класу скрипка під керівництвом  Н.П.Солісти,  відразу  - в 1971-му році, став музикантом  хору ім. Г.Верьовки. Згодом закінчив київську державну консерваторію. У 2003-му році отримав звання Заслуженого артиста України. У місті залишилась велика рідня, яка прийшла на концерт та чекає зараз ... Все добре, творче  життя продовжується, згадую рідні місця, що дали стежину в мистецтво… Дякую за щирість моїх земляків, які своїми оплесками високо оцінили наш виступ.  

Віталій Сергієнко – випускник Олександрійського  вищого училища культури:

- З того часу минуло  9 років, як я став артистом Націона́льного заслуженого академі́чного украї́нського наро́дного хору Украї́ни і́мені Григо́рія Верьо́вки. Училище закінчив з відзнакою і відразу поступив до Національного університету культури - магістр режисури. Співаю і танцюю. За ці роки побували в багатьох країнах світу: В`єтнамі, Китаї, Польщі, Франції… Творче, художньо- мистецьке  життя артиста насичене багатьма подіями, новими творами, постановками , що приносить успіх хору, яким безмінно десятиліттями керує А.Авдієвський, який привніс у  репертуар багато нового, що має  світове визнання – це перш за все художньо-хореографічні постановки з живою музикою і співом…   А починав я з «Вуличного балету» , з  народного танцювального колективу «Віночок». За що вдячний керівникам, які побачили в  мені творчий потенціал. Поряд зі мною моя мама - Світлана Миколаївна, яка свого часу також танцювала  в колективі, що діяв при «Світлопільці»... Це вона мене привела до танців і співу. Завдячуючи її силі волі, розуму і материнському серцю, я побачив велику сцену, став артистом національного хору, що є гордістю і  честю української нації світового рівня. Ми вдруге в Олександрії. Від імені  всього колективу виношу щиру подяку нашим землякам - олександрійцям за теплий,  родинний прийом, за оплески, за квіти, за увагу до нашого таланту, за визнання нашого мистецтва.  

   Вже провівши сина до автобусу, Світлана Олексіївна, яка нині перебуває на групі через хворобу, розповіла про Віталія, що він ніколи не боявся, не соромився будь-якої роботи, починаючи з юних літ,  пас корів в селі, мив підлогу зі мною ночами, допомагав у всьому, що приносило заробіток і при цьому на відмінно навчався та встигав танцювати…      

І.Мельник