А ще  слідчого карного розшуку Івана Туза називали в 70-х роках минулого століття  солдатом порядку. За 25 років служби в органах  міліції Олександрії  Іван Григорович Туз пройшов шлях від рядового міліціонера до начальника міського відділення карного розшуку. У ті роки це було не так просто легко. Тоді звання і посади не роздавалися наліво і направо. Коли сьогодні в 35 років  вже генералом можна стати...  

І.Харитоненко, колишній начальник міськвідділу міліції  свого часу  в  статті «Солдат порядку»,  перебуваючи на посаді заступника начальника міського відділу міліції в листопаді  1972-му році, розповідав на шпальтах міськрайонної  газети  «Ленінський  прапор»: « Професійна майстерність пройшла до Івана Туза в праці. Доводилось не раз вступати  в  боротьбу з озброєними злочинцями, вести вперту роботу по розкриванню скоєного злочину. В цих пошуках він завжди виходив переможцем». 

Далі І.Харитоненко згадує випадок з кримінальної  практики досвідченого опера Івана Туза.

«Якось до міського відділу внутрішніх справ надійшов сигнал про те, що з квартири  гр. М. викрадено майно.  На місце пригоди виїхала опергрупа слідчих на чолі з майором Тузом. Виявивши знайомий «почерк», він дійшов до висновку, що злочин здійснив  раніше  судимий Вігура. Майстерність , проникливість, уміння оцінити обстановку, знання людей – допомогло І.Г.Тузу встановити злочинця і його місце перебування. Через кілька годин Вігура був затриманий, а викрадені речі були повернуті господарю».

  І таких випадків кримінального характеру в роботі слідчого з особливою проникливістю  І.Туза було безліч, і він завжди виходив одноосібним  переможцем у боротьбі зі злочинцями. 

Олександрійці , друзі і товариші любили і поважали майора І.Г.Туза, бо він був частим гостем на підприємствах серед робітників, в учбових закладах, організаціях, де він виступав з лекціями і бесідами на правничі теми. Він багато друкувався в місцевій пресі, його кореспонденції дошкульно били по п’яницях, туниядцях,  хуліганах і розкрадачах народного добра.

Народився Іван Григорович  Туз 29 липня  1920 року  в с. Ясинуватка Олександрійського  району, член КПРС, освіта  вища.  В радянській армії проходив службу з 1940 по 1945 роки. Ветеран Великої Вітчизняної війни. Нагороджений орденом «Червоної зірки»  та медалями «За відвагу» , «За перемогу над Німеччиною». ..  У 1951-му році пішов на службу в органи  внутрішніх справ. Його статного, неординарного слідчого  івана Туза та його тачанку, що встигала за кілька хвилин вже бути на місці злочину, як вогню боялися злочинці, і досі згадають посивілі олександрійці, яким  доля подарувала спілкуватися, дружити та товаришувати з легендою місцевого карного розшуку…

  Після звільнення з лав внутрішніх справ у 1977-му році, Іван Григорович працював директором дитячого будинку в рідному селі Ясинуватка. Помер  І.Г.Туз 2-го вересня 2002 року.

І.Мельник