Тільки переглянув на сайті Новини Кіровоградщини ролик з покійним А. Кузьменком - "Скрябіним", котрий їхав  дорогою Олександрія-Кривий Ріг на концерт до  Кривого Рогу. Краще б він цією дорогою і повертався до Києва. Залишився б живим.  Зрозуміло, що Андрій не знав про цей відрізок дороги - від Петрового до Луганки (центральна садиба  агрофірми "Маріампольська", а далі вже Криворізький район), який він був раніше. Не приведи Господи. Це мої дороги - це моя мала батьківщина -Петрівщина... Саме відзнято Андрієм ділянку від повороту на с.Братське (відділок агрофірми "Маріампольська", - авт.) на Червонокостянтинівку за 10 км від Луганки. Так, ось до 2002 року від Петрового (від Власівської балки) до Луганки, взагалі, не було осфальтного покриття. Добратися з Луганки до райцентру Петрове було дуже проблематично - до 1,5 години - мука-їзда. Роками ями стали до метра завглибки та до кількох в діаметрі - не об`їхати... озера води цілорічно... І тільки завдячуючи О.Єдіну, І.Шарову та земляку В.Демішкану, який  очолював "Укравтодор", заасфальтували 20 км "фронтової дороги". Звісно, що після 2002 року ніхто не займався цією дорогою. Хоча скажу відверто, що начальник райавтодору, який багато років очолює це підприємство, керує районною організацією БЮТ.

А я цією дорогою їжджу на своїй  "класиці" вже майже 20 років до рідні, до рідного села... Раніше 3 години добирався, сьогодні - за годину. Це вже дорога. 

А щодо одкровень Андрія, то він завжди був вікдритим, не боявся казати правду, народними словами, які не вимагають роз`яснень та доповнень. Це його було життя. А стосовно ролика, то його розшифрували тільки зараз. І тут нічого дивного.   Ми ще багото чого дізнаємося від Андрія. Якби не затерли... У нього вже зла не вистачало, ніхто крім нього так не скаже, і не зробить, тому що  всі бояться! ТАК  НЕХАЙ у пам`ять про нього розпочнуть щось робити. Він вперше на всю країну показав дороги, якими ми їздимо...

Мені вчора трапився його вираз. Як вірно сказано - в ціль!

"Начепив вишиванку і вже думає, що все помінялося. Вона має бути десь там глибоко, ця вишиванка. Зашита мамою і татом усередині". Кузьма Скрябін.        

І.Мельник