День  скорботи, на мою думку треба, щоб тиждень був скорботним, бо з огляду на сьогоднішні події на Сході України, стає вочевидь зрозумілим весь трагізм війни...    22 червня 1941 року навічно вкарбувалося в пам`яті українського народу, як один із найстрашніших дні в історії людства – початком  Великої Вітчизняної війни (другої світової війни), коли перша бомба, перша куля вразила радянського бійця. Перша смерть – початок відліку смертоносного відліку боротьби двох світів: фашизму проти комунізму. Комуністична ідеологія перемогла…  У перші дні війни фашисти перейшли кордон СРСР, бомбили великі крупні залізничні вузли. Серед них Помічна. Знам`янка. Вже 25 червня Кіровоградський облвиконком об`явив про мобілізацію, а 11 липня вийшло розпорядження  «Про організацію аварійно-відновлювальних загонів місцевої протиповітряної оборони». Вірив народ, що ворог не дійде до Кіровоградщини…

Сотні, тисячі, десятки тисяч, сотні тисяч наших земляків полягли під бомбами, від кулі, пі д час допитів були повішені… Серед них і олександрійські підпільники, котрі загинули від фашистського палача в період з 1941 по 1943 рік. Чиї імена викарбувані на гранітних стелах, їх прізвищами названі вулиці міста, школи… Правда і сьогодні  ми деяких імен партизан, підпільників, зв`язківців, помічників партизанів не знаємо, або стали "не тими героями" пр яких можна було писатиі розповідати, бо після війни  вони були забуті владою, а більш  говірливі, пробивні -передовики  стали символом героїзму і мужності.   за словами колишнього підпільника І.Куницького (нині покійного вже) понад сотня мешканців Олександрійщини активно чинили опір фашистським окупантам. Лише в Косівці фашисти вбили 14 підпільників... Вічна пам'ять героям! 

І.Мельник