Сергій Камінський, викладач  МАН і бізнесмен - неординарна особистість. За свою наукову-пошукову діяльність має десятки винаходів у галузях електроенергетики та фізики. До своєї роботи відноситься дуже серйозно, вбачаючи в кінцевому результаті альтернативну енергетичну користь для держави. Його кращі учні С.Кругляк, Д.Самсонов та Л.Пащенко  – винахідники в галузі альтернативних видів отримання з природного середовища електричної енергії вже мають визнання не лише в Україні, а й далеко за кордоном...

Наша зустріч відбулася в кабінеті викладача Олександрійського відділення МАН в Кіровоградській області. Разом з ним були його колеги з Дніпропетровська, які також займаються питанням розробки та впровадження в життя сонячних батарей.

- Сергію Анатолійовичу,  на якій стадії знаходяться Ваші експерементальні розробки в області альтернативних джерел  електроенергії?

- - У грудні минулого року в інституті фізики напівпровідників було отримано документ про тестування нового зразка продукції – сонячної  батареї. Вона отримала право на життя. Головною ідея - ефективно допомогти  місту, країні, дати можливість мати незалежну енергетику. Те, що сьогодні забирає з бюджету України величезні кошти. Вже зараз можна на цих батареях мати економію до 3, 5 млн. грн. на одному лише державному колегіумі. Разом з учнями  МАН довго бракувало з якого найбільш ефективного і недорогого матеріалу виготовляти сонячні батареї. Кремнієві дуже дорогі. Краще випробувати діоксин титану з мідним покриттям. І це вдалося. Батарея працює. Нехай ККД трохи нижчий від кремнієвих, але за рахунок вартості батареї, що в рази менше, вона має право на життя. Для того, щоб обігріти приватний будинок і забезпечити його повністю електроенергією треба витрати до 180 доларів на 40 м ² площі сонячної батареї, то за кремнієві треба викласти до 1, 500 доларів. У нас 1 м² пластикового вікна в рази дорожче вартує.
- Існують точні розрахунки вигідності таких батарей? Не «Рога це і копита»?
- Будемо їх виготовляти – покривати не важким склом, що займає до 99% від загальної ваги батареї, а стійкою до погодних умов фторополімерною плівкою з 15- річною гарантією її експлуатації. Обраховано, що в Олександрії 1980 сонячних годин на рік. З Нового року плата за 1 кВт/год. буде 0,78 грн. для споживачів. Так, от з 20 м² сонячної батареї кожен власник квартири буде мати економію  в рік до 1544 грн.  Ще один приклад,якщо підключити під опалення 3 великі школи (встановивши теплові насоси), то економія коштів для міської казни буде до 7 млн. грн. тільки в опалювальний сезон, а в літній лишки електричної енергії буде викуповувати «Кіровоградобленерго» 17 євроцентів за 1 кВт/ год., а це – 4, 40 грн.  За кордоном, якщо до 70% немає альтернативних джерел енергоносіїв – будинок не введуть в експлуатацію.
- Ви ще восени сказали, що будуєте перший в нашій країні  завод сонячних батарей саме в Олександрії?
- Завод з виготовлення органічних сонячних батарей в Олександрії буде однозначно. Вже викуплено приміщення в районі Марто -Іванівки. Я, як директор департаменту інноваційних впроваджень ТОВ «ПромКонверсія» та керівник секції НТТ Малої  академії  наук, хочу відзначити, що крім випуску батарей будуватимемо ще й  атмосферну електростанцію в районі колишньої ТЕЦ-1-2 ( ідея і винахід С.Кругляка, - авт.). Втілювати в життя ці проекти беруться олександрійські інвестори – «Чисті енергетичні технології». Якщо вдасться 2016 р.здійснити задумане: виробництво сонячних батарей та отримання  атмосферної електроенергії, то місто буде мати значний економічний ефект. 30 тис. м² площі сонячних батарей буде виробляти  1 МВт/год. (для 5-ти 9-ти поверхівок). Це мало. А якщо на висоті 150 м встановити  атмосферну станцію на 10, 20, 30, 40 МВт/год. Це вже звучить серйозно. Наш  термін окупності сонячних проектів скоротиться в рази, і вже не буде  відлякувати інвесторів. Знімається питання утилізації, яке в разі з кремнієвими батареями стоїть дуже гостро. У нове виробництво інвестори планують вкласти близько 7 млн. грн. На олександрійському заводі працюватиме близько 50 працівників. У планах С.Камінського вже цього року, якщо все буде гаразд з фінансами, - виготовити   продукції на 40 МВт органічних сонячних батарей. Процес надто складний в фінансовому плані, бо палка словесна підтримка на всіх рівнях  влади  – це лише слова. Коли винахідник несе з дому ноутбуки, прилади…Коли відсутній мінімум фінансування наукової лабораторії, коли в процесі оформлення документації з`являються якісь «зацікавлені особи», що зупиняють рух вперед … А втім є пропозиції від інших людей.  Якби не рідне місто, давно вже поїхав би працювати в інші великі міста...
Труднощі завжди були є і будуть. Це життя, але  їх здолає сильний. Чи не так?   
  - Дивіться ця маленька сонячна батарея, що в мене в руках вже сьогодні може безперебійно живити 3 радіоприймачі…Країна в енергетичній кризі,і нікому немає справи до новітніх впроваджень. Тому і відбувається відтік перспективних молодих винахідників з нашої країни за кордон.
Спитайте, де Л.Пащенко, яка  стала першою в номінації «Майбутнє України» (займалася розробкою енергії балелектричного ефекту, що дозволяє в процесі розпилювання рідини отримувати електричний струм). Вона в Нью-Йорку, в  університеті. Де С.Кругляк ? В США здобуває освіту в коледжі – готується до  вступу в університет. Де Д.Самсонов – зараз в КПІ, як тільки отримає фінансування з США – відразу туди відправиться. Де керівник гуртка С.Піскова? За кордоном… Який відтік розумних, здатних творити наукові відкриття з практичним втіленням у життя, сьогодні будуть збагачувати США.  А це вам і лабораторія з необхідним набором обладнання. Навіть цього немає. Скільки  можна було ще нового відкрити, скільки талановитих дітей не пройшло б стороною, аби свій розвиток наукового потенціалу вкладали б на місці…  На пальцях змогли, створили…
 - Як же повернути розум  української нації додому? 
- Для цього багато не треба. Всього – створити працюючий науковий  центр – площадку для «ноу хау», де буде цікаво працювати. Є сподівання, що новий депутатський корпус міської ради зможе відстояти виділення коштів на інноваційний розвиток міста. На державні інститути влади сьогодні покладатися немає надії.   

Віриться, що заплановане С.Камінським буде мати логічне продовження: в місті буде альтернатива занадто дорогим енергоносіям, та будуть створені нові робочі місця.

І.Мельник