Цю незвичайну, вже призабуту картинку з нашого минулого життя,  побачив  і сфотографував на вул. Калініна. Мою увагу привернув  молодий чоловік, який з руки годував  голуба.  Пам`ятаю, свого часу, сотні голубів юрбилися на пл. Леніна, бо олександрійці  їх щедро підгодовували крихтами хліба та соняшниковим насінням. Пенсіонери спеціально приходили на площу з різних мікрорайонів міста, щоб потішитися майже ручною птицею. Голуб –  символ миру на землі... Пізніше  голубина зграя перемістилася ближче до басейну, де свій час проводили ті ж пенсіонери...

Сьогодні, я вперше за кілька років побачив знову ідеальну картину співжиття птаха і людини. Їх довіру один до одного – дружбу і вірність.

Олександр, так звуть молодого чоловіка, який таксує у «Форсажі». Його місце стоянки – поряд з АТБ. Ось яку історію приручення голуба він мені повідав:

-Минуло вже більше, ніж півроку, як на нашій стоянці  з`явився цей птах. Він кривуляв на одну ніжку. Вигляд у голуба був жалюгідний. Ми почали його годувати. Так, день за днем він почав гостювати біля нас. Охороняли від  собак та інших  птахів, що старалися в нього відібрати їжу. Дали йому кличку – «Тройка». І він з часом звик до неї. На  легкий свист і кличку – він тут як тут. Трохи пізніше з`явився ще один його «товариш», і  сьогодні вони в парі, з ранку і до пізнього вечора поряд з нами. До чужого не  сяде на руку. Дуже вірний, добрий, спокійний птах. Так і проходять наші  робочі будні  разом з нашою «Тройкою». Ми полюбили його, звикли до нього, і якщо кілька годин його не бачимо, то вже хвилюємось. Звикаєш, що  поряд з тобою є менша жива істота, яка з довірою відноситься до тебе.        
 

І.Мельник