Міська влада свого часу пообіцяла увіковічнити пам'ять вИдатних людей Олександрії, які внесли вагомий вклад у  соціально-економічний розвиток міста. Такої честі найбільше заслужили Пилип Юхимович Гриценко ( 1913-1996), який працював на посаді голови  міської ради та був першим секретарем Олександрійського  міського комітету  Комуністичної  Партії України  в 1962-1974 роках, почесного громадянина міста та  Олексій Омелянович Скічко ( 1946-2011), український та радянський політик та  управлінець, Олександрійський міський голова 1990-1994 та 2006-2010 років. 

Встановлені пам’ятні стели-дошки на фасаді одного з найкращих з архітектурної точки зору будинку, колишнього  міського комітету КПУ, а нині центру дитячої та юнацької творчості ім. підпільника О.Шакало (1926-1943), чиє  ім`я носить ця чудова споруда.

Велика аудиторія шанувальників - людей, котрі у свій час працювали разом з керівниками Олександрії прийшли, щоб розділити і радість, і журбу разом з рідними. Міський голова С.Цапюк дав  високу оцінку керівникам міста. Зокрема, він нагадав, що зусиллям П.Ю.Гриценка був побудований басейн. А О.О.Скічко був консулідуючою людиною, що втримала місто від економічної розрухи в найтяжчі для нього економічні та  політичні негаразди. Людиною, яка могла знайти спільну мову будь з ким і на будь-які теми.  
Безперечно, думка висловлена керівником ПАТ "Оболонь" В.Шкляруком: "Це були справжні особистості, академіки людських душ, які вміли вислухати людину та  вирішити   її нагальні  проблеми" , в повній мірі відповідає цим особистостям.    

Донька П.Гриценка Л.Кисільова подякувала владу за добру пам'ять про батька  та побажала олександрійцям добра і наснаги на добрі справи.

Від  імені трьох синів: Дмитра, ЮрІя та Олексія з пам`ятним словом виступив останній, наймолодший: 

-          Батько свою працю на посаді керівника міста спрямовував у русло створення гарного, квітучого та розвиненого  міста. Він цінував талановитий олександрійський народ. Старався, віддаючи усього себе роботі. Ми вдячні міській владі, людям за світлу пам'ять про нашого батька. Нехай бог береже всіх тих, хто дає натхнення людям, хто своєю працею піклується про щасливу долю олександрійців. Дякуємо.

А вже за мить перед обличчям олександрійців постали в граніті П.Гриценко і О.Скічко. Квіти, хвилина мовчання, то найбільша шана і повага до людей, котрі внесли вагомий вклад у розвиток Олександрії. 

Від свого імені хотілося б сказати кілька слів на адресу  світлої  пам`яті О.О.Скічка, бо особисто  часто доводилося спілкуватися з Олексієм Омеляновичем і в роки його керівництва Олександрією, і в часи, коли він був поза її межами. Толерантність, вихованість, стриманість, висока культура, чемність,  доброта, чуйність до проблем людей. Спокійний, урівноважений,  відкритий, здатний вислухати думку співрозмовника – усі ці якості характеру щиро підкупляли.  Він умів знайти підхід до різних політичних сил. Його кредо було – об`єднати заради блага Олександрії та олександрійців. Він вмів працювати і поряд з ним ніхто не міг схитрувати. Його знали, як вимогливого, відповідального керівника, здатного на компроміси. 

У житті скромний, любив безмежно свою родину, синів, онуків, гордився ними, їх працелюбством,  захопленням спортом… Він жив і працював для олександрійців. Як добре,  що ми вчасно дійшли до думки, що треба залишити майбутнім нащадкам Олександрії  світлу історичну пам'ять про  наших відомих земляків - олександрійців. Сьогодні  вже три пам’ятні дошки – три особистості,  чиї імена навіки викарбовано на гранітних плитах глибокої людської вдячності та поваги. Шакало, Гриценко, Скічко – вірні сини своєї Батьківщини - України - Олександрії.         

Іван Мельник