Все погане починається від нашої культури. Правильніше  від її відсутності. Чи це чиновник, чи це пересічний громадянин. І в першому, і в другому випадку – це в кінцевому результаті і є наше життя з його  радощами, проблемами і розчаруваннями. Кажуть на майдані, що всі українці хочуть «на захід». Але ж справжня культурна, освічена Європа  не відкриє нам свої ворота. Модним сьогодні став вислів, що євросоюз поряд: не кради, не сміти, не груби, будь культурним і уважним, і - Європа тут. Звісно, це дещо перебільшено, бо до цього  потрібна головна умова -  добре розвинена економіка, якої у нас відсутня. Нам потрібна не модернізація, а нова індустріалізація виробництва…

   Подивимось на Олександрію. Дивлячись на вивіски назв магазинів, бутиків, кафе… ми вже давно в  євросоюзі. На жаль, від цього культури у нас не побільшало. Навпаки! Чим  більше хамства, грубощів, розв`язності у будь-якому віці - це стало цінностями сьогодення....

Мене завжди збурювало наше невігластво, якщо до когось маю претензії, то  все буду робити, щоб «насолити, як слід». І доходимо до повного абсурду. Ще тиждень тому писали про квіточки, садочки і пиріжки…. Чим більше культури, тим більше поваги до цих людей, якщо вони  об`єктивно, без упереджень, критикують тебе. А от коли доходить до викривлення в прямому розумінні цього слова – в цьому випадку повага зникає. А якщо при цьому використовується фотографія – це вже переходить  будь-які межі духовної моралі, божих заповідей… людяності.  Хіба може задній план зображень людей на фото бути більшим від переднього? Ніколи, якщо тільки не попрацювати в фотошопі. Задній план взяти великий, витягти по вертикалі, так, щоб дівчина була у кілька разів вищою від головної діючої особи переднього плану - її зменшити, вибачте, до карликового розміру, і  вставити на передній план, щоб показати його дріб’язковість. Знаєте таке я бачив лише в жовтій пресі,  а не в  часописі,  який читають, який  «сповідує» духовність у своєму головному девізі. Все можу зрозуміти, але не хотів би, щоб з моєю фотографією зробили подібне. Хто дав право? Це втручання в особисте життя, це приниження людської гідності (в першу чергу фізичної, – авт.). Інакше не назвати.

  Я не захисник влади, я за добре життя для людей. Я бачив і жив з різною  владою на протязі всіх років незалежності  України.  Жив з нею не опосередковано. Все було… Щось змінилося?  Ми краще жили до 2010?  Можна поставити на терези – зважити, підвести результати. Повірте вони будуть не на користь влади до 10-го року. Я беру не тільки місто: всю нашу область. До і сьогодні. Дещо вдалося змінити на краще,  але скільки б влада не робила, будуть критики – від яких не захиститися нікому. Сьогоднішні події - це відповідь народу за владу всіх років незалежності.  Я пацифіст - проти будь-якого насильства: чи морального, чи фізичного. Я за щасливе і радісне життя, коли є праця, і хочеться працювати, коли хочеться  до лісу, до моря,  до людей, на вулицю… Я проти образ, наклепів, неправди, проти корупції,  проти зухвалості від чиновників, проти  сватовства, блату, підсудності суддів….

   Істина повинна стати буквою закону для кожного. Коли це відбудеться? Коли на перших шпальтах наших газет не буде публікацій з гарячих точок кримінального світу міста, що, здається, стало  головним мірилом нашого  життя. Струс відбувся… Зникне кримінал у всьому – ми відчуємо теплий і ніжний подих весни…       

Іван Мельник