  Постать Т. Шевченка – це світова велич волелюбності, патріотизму, жаги до
незалежності України. Це людина, яка й
сьогодні всіх нас єднає на добрі
справи, що утверджуються в любові до
українського народу, до його щасливого життя. Найкраще з усіх наших сучасників
по Великого Кобзаря сказав І. Дзюба: «Шевченко
не в минулому, він провідник України
в майбутнє». Наскільки він актуальний і сьогодні. Його слово рухає,
викликає почуття безмежної любові і жертовності в ім`я процвітання України. 200 років тому народився
великий поет, прозаїк, драматург, академік-художник, мислитель і незламний патріот України, який
все своє життя віддав боротьбі за волю України. Ми повинні по-новому осмислити велич Кобзаря, бо то є наука , як
«не загубити, не приспати, вольність українців». Сьогоднішня подія в
Попельнастому – це данина глибокої шани і поваги , це - новий підхід у
розумінні справжнього патріотизму, любові до рідного краю, його свободи і
розквіту. В 1991 році українці виконали
заповіт Тараса – жити у вільній, соборній, незалежній Україні. Сьогодні ми повинні працювати краще,
ніж вчора, щоб український народ процвітав, - наголосив у своєму виступі голова
Олександрійської райдержадміністрації Віталій Згама на урочистостях з нагоди 200 - річчя з дня народження Тараса
Григоровича Шевченка.
 Актив громади Олександрійщини в особі голів сільських і селищних рад,
голова районної ради, громадськість, гості та мешканці Попельнастого зібралися
біля величного монумента -пам`ятника, що представ у своїй оновленій красі, щоб
повернути Шевченка, того Шевченка, що був, є і буде рушійною силою українського
суспільства у прагненні до щасливого і
радісного життя.
Голова райради Михайло Бойко:
- -Нелегкі
часи переживає наша країна. Ми повертаємось до того Т. Шевченка, який у радянські часи був забутий, вихолощений з
 вжитку. І те, що в Попельнастому вперше
в районі був збудований монумент в його
честь – це велика заслуга вчителів, які тоді доносили до нас могутнє ,
свободолюбне Тарасове слово, яке дало волю Україні. Ми стояли на порозі війни,
але Тарасова незламна воля, віра в
народ, відстояли вкотре незалежність
країни. Цей пам’ятник служить всій
Олександрійщині. Сьогодні пророчі слова Шевченка закликають нас рухатись
вперед, будувати незалежну і могутню та квітучу країну.
Гордо, зовсім по-іншому, звучали вірші, думи, пісні у виконанні учнів
місцевої школи, аматорів сільського та
районного Будинків культури. Склалося враження, що ми відходимо від казенщини, сухості, а більше
проймаємося почуттям справжніх  українців, яким небайдужа Україна «від мала до
велика». Нагороди отримали кращі вчителі-пропагандисти шевченкового слова: Н. Бугайова,
вчитель української мови та літератури Новопразької ЗОШ I-III ступенів – відзначена Почесною грамотою ОРДА та райради з врученням нагрудного знака та премію, Л.Тимошенко,
вчитель української мови та
літератури Цукрозаводського НВК – оголошена Подяка та премія , Н. Чуянова – директор Олександрійської централізованої
бібліотечної системи отримала Почесну грамоту та премію. Подяку та премію отримав О.Яшний - керівник народного аматорського театру малих форм» Консенсус» Олександрійського районного Будинку культури. 
Попельнастівський сільський голова Олег Волянський:
- - 10
років заслання не зламали волю і український патріотизм Великого Шевченка. Росія боялася Кобзаря, не
дозволяючи поету перебувати в Україні.
Наскільки його слово було могутнім і
переможним. І нині він є нашим
сучасником, вчителем і наставником, як
треба жити, щоб народу було добре. Не всі роботи вдалося завершити, але через
кілька місяців ми знову зберемося тут, щоб віддати належне волелюбцю. Бо цей рік – це рік Т. Шевченка, рік
волі, рік відстоювання незалежності, рік початку нового відліку в житті
України.
А найкращим мірилом того, що слова поета збулися є життя сільської громади.
Будинок культури є одним із найкращих в районі, маючи сучасний
спортивно-тренажерний зал; кімнату для хореографії, залу для
активного відпочинку; завершуються роботи по влаштуванню туалетів,
душових кабінок; енергозберігаюче
опалення – це те, що сьогодні створено руками територіальної громади. Амбулаторія, ремонт доріг в селі, школа,
дитячий садок – це віхи успішного
розвитку села за останні кілька років,
коли до громади прийшли добропорядні
господарі на землі, коли районна влада виступає гарантом держави. У
попельнастівців, як і в більшості мешканців сіл
Олександрійщини збуваються давні мрії
людей – мати добре структуровану, міцну
та розвинену соціальну сферу на селі.
Іван Мельник
|