Сьогодні,  26 квітня, чорнобильці Олександрії зібралися 29-й раз з того дня, коли 26 квітня 1986 року на пів другу ночі  вибухнув  4-й ядерний реактор, який докорінно змінив життя українського народу.... Мирний атом став найзлішим, невидимим ворогом людського здоров`я, який за ці роки забрав сотні тисяч життів...

О10. 00 біля пам’ятника чорнобильцям на центральній площі  Олександрії відбувся мітинг-реквієм.  Зібралися  учасники ліквідації наслідків аварії  на ЧАЕС, сивочолі ветерани війни, громадськість міста, міська влада.  

Відкриваючи урочистості секретар міськради Геннадій Лоцман, відмітив:

- Сьогодні Олександрія віншує героїв - переможців  у боротьбі з  неоголошеною ядерною війною, що вибухнула 26 квітня 1986-го року.  Страшні, дні, місяці, роки, десятиліття ми й досі відчуваємо на своїх близьких і рідних, хто  ціною власного здоров`я захистив  від ядерної катастрофи  життя Європи.  Держава в неоплаченому боргу перед ветеранами - чорнобильцями, інвалідами, котрі в свої 50 років втратили найцінніше, що Богом  дано – здоров`я.  Сотні олександрійців вже нині покояться, пішли молодими…Ми низько схиляємо голови перед їх  мужністю, подвигом і стійкістю в боротьбі з атомною загрозою.

 Голова  міської  організації «Союз чорнобильців Олександрії» Людмила Комлєва, зі слізьми на очах, повернула  присутніх чорнобильців у смертельні роки атомного знищення, який  відібрав у дітей батька, а і в  жінки – чоловіка  300 олександрійців  сьогодні стали символом боротьби за здорове навколишнє середовище, поклавши своє життя заради майбутнього покоління.

Учасник ліквідації аварії на  ЧАЕС І.Турбаївський привітав чорнобильців з пам’ятною датою, що ніколи не зітреться в їхньому сьогоденні, що з кожним днем все більше відгукується на стані здоров`я та побажав міцного довголіття, родинного затишку і поваги з боку держави.

Отець Анатолій відспівав молебень по померлих чорнобильцях.., гімн України, квіти лягли до підніжжя пам’ятника, як данина  незгасної пам`ятті  про страшну трагедію  минулого століття, що дзвонами щорічно відміряє лік трагедії.

І.Мельник