Козацькому роду нема переводу

14 жовтня  - День  українського козацтва, який співпадає з великим релігійним святом Покрова Пресвятої Богородиці, яка є покровителькою козаків з давніх-давен. Свято започатковане в 1999 році символізує українську державність, основоположниками якої були запорізькі козаки. Дух свободи, вольності, борні за суверенність та  військова  дисципліна  свято передалися прийдешнім поколінням.    

     Вже вкотре районна влада традиційно відзначає День українського козацтва, чим демонструє  приємність поколінь, свято пам’ятаючи своїх предків – козаків, що  внесли вагомий вклад  в будівництво сучасної української  держави. Цього разу свято відбулося в районному Будинку культури. На початку дійства голові РДА, керівнику фракції Партії регіонів у райраді В.Згамі  вручили булаву, що символізує владу - довіру старшинства.

Виступаючи перед  учасниками свята очільник району відмітив:

-          Козацькому роду нема переводу. Віками  козацький дух був у нас, збуджував до нескореності,  самостійності та незалежності. Козацькі традиції і нині свято бережуть та

примножують сільські громади Олександрійщини. І сьогодні ми побачимо нові сторінки з історії козацтва, традиції та духовні начала.  Козацтво – відіграє велику роль, засвідчуючи свою духовність, яка позитивно виплинула на розвиток  української культури.  Щиро зичу усім вам козацького здоров`я, щастя та чистого, сонячного неба над головами, учасникам свята гарного настрою і вдалого виступу.

 Більшість сільських рад району  привезли на огляд кращі художні номера та свою сільську кухню. Першими вийшов  на сцену козацький курінь с.Комінтерн. У жартівливих віршах козаки та козачки довели, що вони не імпортні козаки, у них лише слово комінтерн імпортне… Завершили  свій виступ  виконанням пісні «Кіровоградський край», в якій ведеться мова про рідний Олександрійський  край.

Ульянівські козаки показали  гумористичну сцену «Українське сало».  Молоді виконавці добре зіграли кожен свою роль, чим  були нагороджені бурхливими оплесками.

Козацька громада Приютівки  вийшла на сцену  від мало до велика. Вірші, прославлення матінки - України, козацького духу  її народу. Великими дарами козацької кухні було представлено на розсуд  журі різноманітні  блюда з сала.

Попельнасте – справді козацьке село в ярах і кручах, де витає дух непереборності та жагучої вольності. Козаки села представили сцену « Як куми на Січ збиралися». Сміх, радість і веселий настрій викликали артистизм виконавців, які вміло зіграли свої ролі.

Недогарський курінь козаків представив увазі глядачів веселу українську жартівливу постановку  «Сало - золотий запас України» та виконали пісню «Мій недогарський рідний край».

В.Клименко відомий місцевий композитор, поет і виконавець виконав під акомпанемент гітари власно написану пісню «Моя гордість в українській родині» .

Косівка – даль  полів, широких ланів, квітучі поля конвалії, тиха пісня надії, козача врода. Це золоті руки, що збирають багаті врожаї, це край вишиванок і найкращих в світі короваїв та виконання українських жартівливих пісень. Безперечно, косівський коровай, козацький куліш заслужив слова особливої відзнаки глядачів.

Ізмайлівка – козацький край представив постановку  гумористичної сцени « Як у мене був рябий  бик»  та представили журі вироби з борошна.

Шарівські козаки виконали пісню про любов до України,  пригостили своєю кухнею.Протопопівські козаки виконали жартівливу пісню «П`єм горілочку, як водичку, бо ми козацького роду». Макітра з варениками, пампушки та пироги – щедрість протопопівських козаків.

Войнівка запропонувала глядачам  історичну довідку про українське козацтво та традиції, що і сьогодні широко культивуються в нашому житті.

Нова  Прага – немислима без «Петриківських козаків», які стали візитівкою найбільшого селища на Олександрійщині.  Убранство та багатство  українського одягу, музики,  висока майстерність виконання українських різножанрових пісень, зачарували глядачів. Козацькі жартівливі пісні про вареники та козаків були відзначені щиросердними бурхливими, оваціями та оплесками присутніх у залі.

Завершали свято козаки Червоної Кам`янки – сценка «Варенички мої» з піснею та гуморескою майстерно переплітались покуплетно  у виконанні аматорів художньої самодіяльності Будинку культури. Автором постановки стала керівник народного театру Н.Зозулинська.

Завершилось свято врученням почесних грамот та фотографуванням на добру згадку про відзначення  Дня українського козацтва.