Після першого інтерв`ю - знайомства з новим  директором «ЕТАЛу"  Володимирем  Коссе, що відбулося на початку березня, коли був розпач і відчай у працівників «ЕТАЛу» про їх подальшу долю, коли йшли небезпідставні розмови про закриття чи консервування виробництва, коли люди виходили на мітинги протесту - прийшли нові інвестори, пообіцявши не зупиняти виробництво… Тоді домовились, що газета «Вільне слово» буде періодично розповідати олександрійцям  про роботу підприємства, яким не байдужа доля НВО «ЕТАЛ». Прийшов час чергової зустрічі. За плечима директора перші 100 днів управління підприємством, як кризового менеджера. Зустрів журналіста директор з радістю, з непідробною усмішкою, що говорило про його оптимістичний настрій.

- 100 днів керівництва  як для історичної віхи нічого важливого, а як для кризового менеджера – багато вартує. Вдалося позбутися лютневого конфлікту, який ввів в оману працівників підприємства, вдалося вселити віру і сподівання працівників  на краще, розвіяти міф руйнівника. Домоглися  доказати багатьом нашим іноземним замовникам, що Україна, її народ миролюбна та трудяща нація, яка  приймає всіх з радістю, хто приходить без меча.
- Володимире Георгійовичу, чи вдалося стабілізувати роботу виробництва. Що конкретно  зроблено  за перші 100 днів?       
- Головним завданням було – проведення повного фінансово-економічного аудиту виробництва та структури підприємства.  Це дало нам фінансове право оптимізувати рамки по виробництву та продажу магнітних пускачів і друкованих плат. Ми суттєво знизили вартість нашої продукції. Замовники дивуються такій дешевизні. Запитують: чи не перейшов «ЕТАЛ» на китайську сировину? Я твердо можу зараз запевнити всіх, хто купує нашу продукцію: наша продукція гідно конкурує з китайською продукцією подібного характеру. Через кілька місяців побачимо правильність наших кроків.
- Скільки сьогодні  задіяно працюючих  у виробничому процесі підприємства?
- На момент мого приходу на підприємстві нараховувалося 930 працівників, нині -  850. Відтік кадрів незначний. Пішли ті, хто вже був на пенсії, та й в армію почали призивати. Залишився потужний колектив однодумців, котрі готові нести тягар відповідальності за скруту, які розуміють і вірять, що це тимчасове явище. Завдяки трудовому  колективу вдалося стабілізувати виробничий процес. Сьогодні «ЕТАЛ» працюємо 4 дні на тиждень, проти 3-х у лютому-березні, а треба, щоб працювали повний робочий день і тиждень. Та не все залежить від нас. Ми готові нарощувати об’єми виробництва, але підприємства – наші замовники, в силу сьогоднішньої ситуації  на Сході, працюють не на повну потужність, а деякі взагалі зупинились. Не діє  жодна державна програма по  «Енергоатому», «Укрзалізниці», по підприємствах важкої індустрії…Ми все ж надіємось, що в  4-му кварталі будуть відновлені тендери і підуть замовлення.    
- Важко конкурувати з китайською продукцією, що заполонила світ?
- Важко було, коли в них зарплатня була 50 доларів, а сьогодні, коли спеціалісти там отримують до 500 доларів, їх продукцію дешевою не назвеш. Більшість замовників вже відмовилися від китайської, і починають замовляти продукцію нашого підприємства. Це стосується шафів управління, друкованих плат та магнітних  пускачів, котрі якісні, слугують значно довше, ніж китайське виробництво, і при цьому ціна відмітно нижча. За ці місяці збільшилася реалізація продукції в Білорусь, намагаємося завоювати ринок Уралу та Зауралля. Молдова в полі зору. Перспективи об`ємні. Попит є, але, правду кажучи, там нас ніхто  не чекає. Сьогодні всі рухаються в бік імпортозаміщення. Тому, намагаємося якістю і ціною завоювати свою нішу. Якщо порівняти 2010- 2013 роки з кінцем 2014 року, то сьогоднішні об’єми продажу можна рахувати задовільними.  Відставання від планового завдання, яке поставили господарі «ЕТАЛу»,  близько  20%. Є перспектива, що через два місяці вийдемо на планові показники.
- Чи вдалося з міською владою вирішити земельні питання, стосовно звільнення від сплати  оренди землі?
- Від імені керівництва підприємства, від себе особисто і від трудового колективу  виношу подяку депутатському корпусу Олександрії та міському голові С.К.Цапюку за розуміння нашого складного становища, котрі пішли нам назустріч і звільнили завод від сплати тієї частини земельної ділянки, яка роками не використовувалася. Зменшення ділянки на 11 гектарів – це  в грошовому еквіваленті дає нам економію коштів у сумі понад 60  тис.грн щомісячно, що підуть на розвиток підприємства. Це важливо для нас.       
- Володимире Георгійовичу, чи не було бажання попрацювати на оборонну галузь?
- Акціонери підприємства добре розуміють складну ситуацію в державі, коли йде неоголошена війна, коли сьогодні треба втримати в руках, в робочому стані підприємство, трудовий колектив, який розуміє негаразди економіки. Інвестори «ЕТАЛу»  щиро дякують  працівникам нашого заводу за їх терпіння і вірність, за їх патріотизм і тверду віру, що краще попереду. Люди сьогодні працюють на ентузіазмі. Звісно, що зарплатня, яку вони отримують не можна назвати гідною – 1600  грн в середньому, але люди розуміють, що їх платня залежить від роботи всіє ї економіки держави.  А стосовно оборонної галузі, то є певні напрацювання - наші пропозиції  електронних напрацювань,  але щоб вони реалізувалися, треба багато провести організаційної роботи. Ми запропонували свої послуги. Чекаємо відгуків з боку державних оборонних підприємств.  Хочу запевнити всіх, що наша команда працює на якісне задоволення попиту замовників, на задоволення потреб наших працівників  у зростанні зарплатні, на шляху відродження могутнього потенціалу економіки України.    

І.Мельник